Стаття 80
чиннаСудочинство · Верховний Суд
Проти рішення або ухвали кантонального судді (kantonrechter) у цивільній справі, щодо яких апеляційне оскарження не може бути або не могло бути подане, сторона може подати касаційну скаргу виключно з таких підстав:
незазначення підстав, на яких ґрунтується судове рішення або ухвала;
непроголошення судового рішення або, якщо це вимагається законом, ухвали суду;
неправомочність; або
перевищення юрисдикції
Вирок судді кантонального суду у кримінальній справі може бути скасований, за винятком випадку касації «в інтересах закону» (in het belang der wet), через недотримання будь-яких інших процесуальних форм, окрім як через:
непідтвердження інкримінованого діяння або, у разі визнання його доведеним, інкриміноване діяння, а також підстави, на яких ґрунтується вирок;
неухвалення рішення на підставі пред'явленого обвинувачення;
непостановлення рішення, передбаченого статтею 358, частиною третьою, Кримінально-процесуального кодексу, або немотивування такого рішення; або
те, що судове рішення не було проголошене прилюдно.
Tegen een vonnis of een beschikking van een kantonrechter in een burgerlijke zaak waartegen geen hoger beroep kan of kon worden ingesteld, kan een partij slechts beroep in cassatie instellen wegens:
het niet inhouden van de gronden waarop het vonnis of de beschikking berust;
het niet in het openbaar gedaan zijn van het vonnis of, voorzover rechtens vereist, de beschikking;
onbevoegdheid; of
overschrijding van rechtsmacht.
Een vonnis van een kantonrechter in een strafzaak kan, afgezien van het geval van cassatie «in het belang der wet», wegens geen ander verzuim van vormen worden vernietigd dan wegens:
het niet inhouden van het ten laste gelegde dan wel, in geval van een bewezenverklaring, het ten laste gelegde alsmede de gronden waarop het vonnis berust;
het niet beslissen op de grondslag van de tenlastelegging;
het niet geven van de beslissing, bedoeld in artikel 358, derde lid, van het Wetboek van Strafvordering, dan wel het niet geven van de redenen voor deze beslissing; of
het niet in het openbaar gewezen zijn van het vonnis.