Стаття 16
чиннаВиплата по безробіттю · § Умови права на виплату допомоги
Безробітним стає працівник, який:
протягом календарного тижня має щонайменше на п'ять робочих годин менше, ніж його середня кількість робочих годин на календарний тиждень, або має кількість робочих годин, що щонайбільше дорівнює половині його середньої кількості робочих годин на календарний тиждень; та
доступний для прийняття роботи.
Під середньою кількістю робочих годин на календарний тиждень, зазначеною в першому пункті, розуміється середня кількість робочих годин протягом 26 календарних тижнів, що безпосередньо передують календарному тижню, зазначеному в першому пункті. Якщо працівник втратив менше п'яти робочих годин порівняно зі своєю середньою кількістю робочих годин на календарний тиждень, то при визначенні кількості робочих годин працівника та при визначенні середньої кількості робочих годин на календарний тиждень, зазначеної в першому реченні, також враховуються години, протягом яких працівник виконував роботу, на підставі якої він не вважається працівником. Для встановлення періоду у 26 календарних тижнів, зазначеного в першому реченні, календарні тижні (максимум до 78 календарних тижнів), протягом яких працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати, не враховуються, за винятком випадків, коли це призводить до нижчої середньої кількості робочих годин на календарний тиждень, ніж якби ці календарні тижні були враховані.
Нормативним актом загального характеру (algemene maatregel van bestuur) можуть бути встановлені правила стосовно першого та другого пунктів:
щодо розрахунку втрати робочих годин у разі послідовної втрати робочих годин, при якому для розрахунку середньої кількості робочих годин до уваги можуть бути взяті інші періоди;
при якому для певних груп працівників застосовується коротший або довший період для розрахунку середньої кількості робочих годин.
На відступ від положень пункту 1, безробітним також вважається працівник, який відповідає вимогам пункту 1, підпункт «а», проте не відповідає вимогам пункту 1, підпункт «б», виключно через той факт, що він до або безпосередньо після втрати робочих годин бере або братиме участь у необхідному, на думку UWV, навчанні або професійній підготовці, як зазначено у статті 76. Для цілей застосування пункту 2 статті 16а, працівник, до якого застосовується перше речення, вважається працівником, який відповідає умовам пункту 1.
На відміну від положень пункту першого, протягом періоду, коли встановлений законом строк попередження про звільнення, що застосовується до працівника, є довшим за строк попередження про звільнення, зазначений у пункті «b» частини першої статті 64, безробітним також вважається працівник, якому роботодавець не виплачує заробітну плату у зв'язку з перебуванням у стані, передбаченому статтею 61.
Якщо під час оцінки, передбаченої частиною першою статті 6 Закону про працю та доходи відповідно до працездатності (Wet werk en inkomen naar arbeidsvermogen), або оцінки, передбаченої частиною першою статті 19ab Закону про хвороби (Ziektewet), встановлено, що працівник здатний до робочого навантаження протягом меншої кількості годин, ніж здорові особи з аналогічною освітою та досвідом, як зазначено у статті 1 Закону про працю та доходи відповідно до працездатності, однак є непрацездатним менш ніж на 35%, під середньою кількістю робочих годин на календарний тиждень, передбаченою частиною другою, розуміється: кількість годин, протягом яких цей працівник здатний до робочого навантаження, якщо тільки це не призводить до більшої кількості робочих годин.
Для цілей застосування цього закону та положень, що ґрунтуються на ньому, понеділок є першим днем календарного тижня.
Право на виплату, яке виникло та безпосередньо припиняється на підставі пункту «c» частини першої статті 20, вважається таким, що не виникло, якщо дохід був отриманий від діяльності як найманого працівника.
Werkloos wordt de werknemer die:
in een kalenderweek ten minste vijf arbeidsuren minder heeft dan zijn gemiddeld aantal arbeidsuren per kalenderweek of een aantal arbeidsuren heeft dat ten hoogste gelijk is aan de helft van zijn gemiddeld aantal arbeidsuren per kalenderweek; en
beschikbaar is om arbeid te aanvaarden.
Onder het in het eerste lid bedoelde gemiddeld aantal arbeidsuren per kalenderweek wordt verstaan het gemiddeld aantal arbeidsuren in de 26 kalenderweken onmiddellijk voorafgaande aan de kalenderweek, bedoeld in het eerste lid. Indien de werknemer ten opzichte van zijn gemiddeld aantal arbeidsuren per kalenderweek minder dan vijf arbeidsuren heeft verloren, worden bij de bepaling hoeveel arbeidsuren de werknemer heeft en bij de bepaling van het gemiddeld aantal arbeidsuren per kalenderweek, bedoeld in de eerste zin, mede in aanmerking genomen de uren waarin de werknemer werkzaamheden verricht uit hoofde waarvan hij niet als werknemer wordt beschouwd. Voor de vaststelling van de periode van 26 kalenderweken, bedoeld in de eerste zin, worden kalenderweken, tot een maximum van 78 kalenderweken, waarin de werknemer onbetaald verlof heeft genoten, niet in aanmerking genomen, tenzij dit leidt tot een lager gemiddeld aantal arbeidsuren per kalenderweek dan wanneer die kalenderweken wel in aanmerking zouden worden genomen.
Bij algemene maatregel van bestuur kunnen met betrekking tot het eerste en het tweede lid regels worden gesteld:
omtrent de berekening van het verlies van arbeidsuren bij een opeenvolgend verlies van arbeidsuren, waarbij andere perioden voor de berekening van het gemiddeld aantal arbeidsuren in aanmerking kunnen worden genomen;
waarbij voor bepaalde groepen werknemers een kortere of langere periode voor de berekening van het gemiddeld aantal arbeidsuren geldt.
In afwijking van het eerste lid is tevens werkloos de werknemer die voldoet aan het eerste lid, onderdeel a, doch niet voldoet aan het eerste lid, onderdeel b, wegens het enkele feit dat hij voorafgaand aan of aansluitend op het arbeidsurenverlies deelneemt of gaat deelnemen aan een naar het oordeel van het UWV noodzakelijke opleiding of scholing, als bedoeld in artikel 76. Voor de toepassing van artikel 16a, tweede lid, wordt een werknemer op wie de eerste volzin van toepassing is beschouwd als een werknemer die voldoet aan de voorwaarden van het eerste lid.
In afwijking van het eerste lid is gedurende de periode dat de voor de werknemer rechtens geldende opzegtermijn langer duurt dan de opzegtermijn, bedoeld in artikel 64, eerste lid, onderdeel b, tevens werkloos de werknemer waarvan de werkgever het loon niet voldoet omdat hij verkeert in een toestand als bedoeld in artikel 61.
Indien bij een beoordeling als bedoeld in artikel 6, eerste lid, van de Wet werk en inkomen naar arbeidsvermogen of een beoordeling als bedoeld in artikel 19ab, eerste lid, van de Ziektewet is vastgesteld dat de werknemer voor een geringer aantal uren belastbaar is dan gezonde personen met soortgelijke opleiding en ervaring als bedoeld in artikel 1 van de Wet werk en inkomen naar arbeidsvermogen, doch minder dan 35% arbeidsongeschikt is, wordt onder het in het tweede lid bedoelde gemiddeld aantal arbeidsuren per kalenderweek verstaan: het aantal uren dat die werknemer belastbaar is, tenzij dit leidt tot een hoger aantal arbeidsuren.
Voor de toepassing van deze wet en de daarop berustende bepalingen is de maandag de eerste dag van de kalenderweek.
Een recht op uitkering dat is ontstaan en direct eindigt op grond van artikel 20, eerste lid, onderdeel c, wordt geacht niet te zijn ontstaan indien het inkomen is genoten uit werkzaamheden als werknemer.