Законодавство Нідерландів

Стаття 94

чинна

Засоби правового захисту · Bijzondere rechtsmiddelen

Закон про іноземців 2000 (Vw 2000) · Глава 7 · Розділ 5 · Редакція діє з 2026-06-12

Оригінал
1.

Негайно після оприлюднення рішення про накладення заходу, пов'язаного з позбавленням волі, як зазначено у статтях 6, 6a, 58, 59, 59a та 59b, Наш Міністр повідомляє про це суд (de rechtbank). Щойно суд отримав повідомлення, вважається, що іноземець подав апеляцію на рішення про накладення заходу, пов'язаного з позбавленням волі. Апеляція також поширюється на заяву (verzoek) про призначення відшкодування шкоди.

2.

Якщо іноземцю, зазначеному в частині першій, було вручено рішення про відмову у в’їзді до Нідерландів, вважається, що скарга, зазначена в частині першій, також включає скаргу на це рішення.

3.

Частина друга не застосовується, якщо між врученням рішення про відмову у в’їзді до Нідерландів та застосуванням заходу, пов’язаного з позбавленням волі, минуло більше двадцяти восьми днів.

4.

Суд негайно визначає час розгляду справи у судовому засіданні. Суд викликає іноземця для з'явлення особисто або особисто чи з представником (адвокатом), а Нашого Міністра — через уповноважену особу для надання пояснень. На відміну від положень частини другої статті 8:42 Загального закону про адміністративне право (Algemene wet bestuursrecht), строк, зазначений у цій статті, не може бути продовжений.

5.

Суд виносить рішення в усній або письмовій формі. Строк, протягом якого суд виносить рішення, становить не більше п'ятнадцяти днів або не більше двадцяти одного дня за виняткових обставин і починається з дня застосування заходу, пов'язаного з позбавленням волі, зазначеного в частині першій. На відміну від положень частини другої статті 8:66 Загального закону про адміністративне право, строк, зазначений у цій статті, не може бути продовжений. Якщо суд за скаргою на рішення про застосування заходу, пов'язаного з позбавленням волі, як зазначено у статтях 6 (частина третя), 6a, 59a або 59b, не виніс рішення протягом двадцяти одного дня після дня застосування заходу, пов'язаного з позбавленням волі, такий захід негайно скасовується.

6.

Якщо суд під час розгляду скарги дійде висновку, що застосування або виконання заходу суперечить цьому закону або, з урахуванням усіх відповідних інтересів, не є виправданим, він визнає скаргу обґрунтованою. У такому разі суд постановляє рішення про скасування заходу або зміну способу його виконання.

7.

Частини перша, п'ята та шоста застосовуються за аналогією до рішення про продовження заходу, пов'язаного з позбавленням волі, як зазначено у частині шостій статті 59 або частині третій статті 59b. У відхилення від статті 8:57 Загального закону про адміністративне право суд може також без згоди сторін постановити, що розгляд справи у судовому засіданні не проводиться.

1.

Onverwijld na de bekendmaking van een besluit tot oplegging van een vrijheidsontnemende maatregel als bedoeld in de artikelen 6, 6a, 58, 59, 59a en 59b, stelt Onze Minister de rechtbank hiervan in kennis. Zodra de rechtbank de kennisgeving heeft ontvangen wordt de vreemdeling geacht beroep te hebben ingesteld tegen het besluit tot oplegging van een vrijheidsontnemende maatregel. Het beroep strekt tevens tot een verzoek om toekenning van schadevergoeding.

2.

Indien aan de vreemdeling, bedoeld in het eerste lid, een besluit tot weigering van toegang tot Nederland is uitgereikt, wordt het beroep, bedoeld in het eerste lid, geacht mede een beroep tegen dit besluit te omvatten.

3.

Het tweede lid is niet van toepassing indien tussen de uitreiking van het besluit tot weigering van toegang tot Nederland en het opleggen van de vrijheidsontnemende maatregel meer dan achtentwintig dagen zijn verstreken.

4.

De rechtbank bepaalt onmiddellijk het tijdstip van het onderzoek ter zitting. De rechtbank roept de vreemdeling op om in persoon dan wel in persoon of bij raadsman en Onze Minister om bij gemachtigde te verschijnen teneinde te worden gehoord. In afwijking van artikel 8:42, tweede lid, van de Algemene wet bestuursrecht kan de in dat artikel bedoelde termijn niet worden verlengd.

5.

De rechtbank doet mondeling of schriftelijk uitspraak. De termijn waarbinnen de rechtbank uitspraak doet bedraagt ten hoogste vijftien dagen, dan wel ten hoogste eenentwintig dagen in uitzonderlijke omstandigheden en vangt aan op de dag van de oplegging van de vrijheidsontnemende maatregel, bedoeld in het eerste lid. In afwijking van artikel 8:66, tweede lid, van de Algemene wet bestuursrecht kan de in dat artikel bedoelde termijn niet worden verlengd. Indien de rechtbank op het beroep tegen een besluit tot oplegging van een vrijheidsontnemende maatregel als bedoeld in de artikelen 6, derde lid, 6a, 59a of 59b geen uitspraak heeft gedaan binnen eenentwintig dagen na de dag van de oplegging van de vrijheidsontnemende maatregel wordt de maatregel onmiddellijk opgeheven.

6.

Indien de rechtbank bij het beroep van oordeel is dat de toepassing of tenuitvoerlegging van de maatregel in strijd is met deze wet dan wel bij afweging van alle daarbij betrokken belangen niet gerechtvaardigd is, verklaart zij het beroep gegrond. In dat geval beveelt de rechtbank de opheffing van de maatregel of een wijziging van de wijze van tenuitvoerlegging daarvan.

7.

Het eerste, vijfde en zesde lid zijn van overeenkomstige toepassing op een besluit tot verlenging van een vrijheidsontnemende maatregel als bedoeld in artikel 59, zesde lid, of artikel 59b, derde lid. In afwijking van artikel 8:57 van de Algemene wet bestuursrecht kan de rechtbank ook zonder toestemming van partijen bepalen dat het onderzoek ter zitting achterwege blijft.

Рішення Відділу адміністративної юрисдикції Державної ради (ABRvS) — найвищої інстанції в імміграційних справах, — у яких застосовується ця стаття. Анотації — неофіційний переклад.

2026-05-21 · ECLI:NL:RVS:2026:2851

Рішенням від 4 березня 2026 року Міністр з питань притулку та міграції продовжив строк застосованого до апелянта заходу тримання під вартою щонайбільше на дванадцять місяців.

Рішення на rechtspraak.nl

2026-03-26 · ECLI:NL:RVS:2026:1650

Рішенням від 28 січня 2026 року Міністр з питань притулку та міграції взяв апелянта під варту.

Рішення на rechtspraak.nl

2026-02-26 · ECLI:NL:RVS:2026:1005

Рішенням від 25 серпня 2025 року Міністр з питань притулку та міграції взяв зацікавлену особу під варту.

Рішення на rechtspraak.nl

2026-02-06 · ECLI:NL:RVS:2026:656

Рішенням від 26 червня 2025 року Міністр з питань притулку та міграції взяв апелянта під варту.

Рішення на rechtspraak.nl

2025-12-31 · ECLI:NL:RVS:2025:6424

Рішенням від 26 листопада 2025 року Міністр з питань притулку та міграції взяв апелянта під варту.

Рішення на rechtspraak.nl