Стаття 37
чиннаПеребування · Дозвіл на проживання з метою надання притулку · § Процесуальні положення
Шляхом або на підставі загального адміністративного заходу (algemene maatregel van bestuur) на виконання Процесуального регламенту та Регламенту про управління притулком та міграцією встановлюються правила щодо:
спосіб подання та розгляду заяви;
процедура розгляду заяви про надання посвідки на проживання у зв'язку з притулком (asiel), як зазначено у статті 28, якщо це є необхідним для виконання Регламенту про процедури або Регламенту про управління притулком та міграцією;
спосіб, у який оголошуються рішення, прийняті стосовно іноземця відповідно до цього закону або на його підставі, а також повідомлення, сповіщення або звістки іноземцю чи іншим зацікавленим особам, передбачені цим законом або на його підставі. При цьому може бути визначено, що оголошення рішень також може здійснюватися шляхом надсилання або вручення документа та шляхом внесення відміток у документ, що має бути визначений для цього.
Bij of krachtens algemene maatregel van bestuur worden ter uitvoering van de Procedureverordening en de Asiel- en migratiebeheerverordening regels gesteld omtrent:
de wijze van indiening en behandeling van een aanvraag;
de procedure voor de behandeling van een aanvraag tot het verlenen van een verblijfsvergunning asiel als bedoeld in artikel 28, indien dat noodzakelijk is ter uitvoering van de Procedureverordening of de Asiel- en migratiebeheerverordening;
de wijze waarop beschikkingen bij of krachtens deze wet ten aanzien van de vreemdeling gegeven, alsmede de bij of krachtens deze wet voorgeschreven kennisgevingen, mededelingen of berichten aan de vreemdeling of aan andere belanghebbenden worden bekendgemaakt. Daarbij kan worden bepaald, dat de bekendmaking van beschikkingen ook kan geschieden door middel van het toezenden of uitreiken van een document en door het stellen van aantekeningen in een daarbij aan te wijzen document.
Рішення Відділу адміністративної юрисдикції Державної ради (ABRvS) — найвищої інстанції в імміграційних справах, — у яких застосовується ця стаття. Анотації — неофіційний переклад.
Зацікавлена особа подала скаргу на несвоєчасне прийняття рішення за заявою про надання їй посвідки на тимчасове перебування з метою отримання притулку. Це судове рішення стосується тлумачення та застосування частини першої статті 42 Закону про іноземців 2000 року (Vw 2000). У ній зазначено, що міністр повинен прийняти рішення протягом шести місяців після отримання заяви про надання притулку. Сторони розходяться в думках щодо моменту, коли заява про надання притулку вважається отриманою згідно з цим положенням, і, відповідно, коли починається строк для прийняття рішення. Зацікавлена особа стверджує, що слід виходити з моменту, коли вона особисто з'явилася до органів влади. Тому, на думку зацікавленої особи, слід виходити з дати так званого супровідного листа (loopbrief). Це лист, який іноземець отримує від міністра в момент, коли такий іноземець вперше з'явився до центру реєстрації Служби імміграції та натуралізації (IND). Міністр, натомість, стверджує, що слід виходити з моменту, коли іноземець формально подав свою заяву про надання притулку за формою моделі M35-H. Отже, це судове рішення стосується питання про те, коли починається строк для прийняття рішення. Відповідь на це питання є суттєвою для оцінки того, чи порушив міністр цей строк і в який саме момент. У таких справах, як ця, що стосуються скарги на несвоєчасне прийняття рішення, адміністративний суд має перевірити ці обставини.
Рішення на rechtspraak.nl