Стаття 10
чиннаВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НАДАВАЧІВ ПОСЛУГ ПОСЕРЕДНИЦТВА
1. Після отримання наказу про надання конкретної інформації щодо одного або кількох конкретних отримувачів послуги, виданого компетентними національними судовими або адміністративними органами на підставі застосовного права Союзу або відповідно до права Союзу, що є національним правом, надавачі посередницьких послуг невідкладно повідомляють орган, який видав наказ, або інший орган, зазначений у наказі, про отримання наказу та про заходи, вжиті на виконання наказу, а також зазначають, чи було виконано наказ, і якщо так, то коли саме.
2. Держави-члени забезпечують, щоб наказ, зазначений у частині 1, який передається постачальнику, відповідав принаймні таким умовам:
a) такий наказ містить наступні елементи: i) посилання на правову підставу в праві Союзу або національному праві для видання наказу; ii) інформацію для ідентифікації органу, що видав наказ; iii) чітку інформацію, на підставі якої надавач посередницьких послуг може ідентифікувати конкретного отримувача або отримувачів, щодо яких запитується інформація, як-от одне або кілька імен облікових записів чи унікальні ідентифікаційні коди; iv) обґрунтування, в якому пояснюється мета, для якої вимагається інформація, та чому вимога надати інформацію є необхідною та пропорційною для встановлення дотримання отримувачами посередницьких послуг застосовного права Союзу або національного права, що відповідає праву Союзу, за винятком випадків, коли таке пояснення не може бути надане з причин, пов’язаних із запобіганням, розслідуванням, виявленням та судовим переслідуванням кримінальних правопорушень; v) інформацію про механізми оскарження, доступні надавачу та отримувачу відповідної послуги; vi) у відповідних випадках інформацію про орган, який має отримати інформацію про виконання наказу;
i) посилання на правову підставу згідно з правом Союзу або національним правом для видання наказу;
ii) інформація для ідентифікації органу, що видав наказ;
iii) чітка інформація, на підставі якої надавач посередницьких послуг може ідентифікувати конкретного отримувача або отримувачів, щодо яких запитується інформація, як-от одне або декілька імен облікових записів чи унікальні ідентифікаційні коди;
iv) обґрунтування, у якому пояснюється мета, для якої вимагається інформація, та чому вимога надати інформацію є необхідною та пропорційною для встановлення дотримання отримувачами посередницьких послуг застосовного права Союзу або національного права, що відповідає праву Союзу, за винятком випадків, коли таке обґрунтування не може бути надане з причин, пов’язаних із запобіганням, розслідуванням, виявленням та судовим переслідуванням кримінальних правопорушень;
v) інформація про механізми захисту прав, доступні надавачу та отримувачу відповідної послуги;
vi) у відповідних випадках інформацію про орган, який має отримати інформацію щодо виконання наданих розпоряджень;
b) що такий наказ вимагає лише надання постачальником послуг інформації, яка вже була зібрана з метою надання послуги та щодо якої він здійснює контроль;
c) такий наказ видається однією з мов, зазначених надавачем посередницьких послуг відповідно до статті 11, пункту 3, або іншою мовою держав-членів, погодженою між органом, що видає наказ, та надавачем послуг, і надсилається на визначену цим надавачем послуг електронну контактну точку відповідно до статті 11. Якщо наказ складений не тією мовою, яку зазначив надавач посередницьких послуг, і не іншою погодженою мовою, він може бути складений мовою органу, що видає наказ, за умови, що до наказу додається переклад принаймні тих елементів, які зазначені в підпунктах a) та b) цього пункту, на таку зазначену або погоджену мову.
3. Орган, що видає наказ, або, у відповідних випадках, зазначений у ньому орган, надсилає наказ разом із отриманою від надавача посередницьких послуг інформацією про наслідки, спричинені цим наказом, координатору цифрових послуг держави-члена органу, що видав наказ.
4. Після отримання наказу від судового або адміністративного органу координатор цифрових послуг відповідної держави-члена невідкладно надсилає копію наказу, зазначеного у частині 1 цієї статті, усім координаторам цифрових послуг через систему, створену відповідно до статті 85.
5. Не пізніше моменту виконання розпорядження або, у відповідних випадках, у момент, визначений органом, що видав розпорядження, надавачі посередницьких послуг повідомляють отримувача відповідної послуги про отримане розпорядження та вжиті на його виконання заходи. Така інформація, надана отримувачу послуги, повинна містити обґрунтування та інформацію про наявні засоби правового захисту відповідно до частини 2.
6. Умови та вимоги, встановлені у цій статті, не порушують положень національного цивільного права та кримінального процесуального права.
1. Bij ontvangst van een door de bevoegde nationale gerechtelijke of administratieve autoriteiten op basis van het toepasselijke Unierecht of in overeenstemming met het Unierecht zijnde nationale recht uitgegeven bevel om specifieke informatie te verstrekken over een of meerdere specifieke afnemers van de dienst, stellen aanbieders van tussenhandeldiensten de beveluitvaardigende autoriteit of een andere in het bevel gepreciseerde autoriteit onverwijld in kennis van de ontvangst van het bevel en van het aan het bevel gegeven gevolg, en preciseren zij of, en zo ja wanneer, gevolg is gegeven aan het bevel.
2. De lidstaten zorgen ervoor dat een in lid 1 genoemde bevel dat wordt overgemaakt aan de aanbieder, ten minste aan de volgende voorwaarden voldoet:
a) dat bevel bevat de volgende elementen: i) een verwijzing naar de Unie- of nationaalrechtelijke rechtsgrond voor het bevel; ii) informatie ter identificatie van de uitvaardigende autoriteit; iii) duidelijke informatie aan de hand waarvan de aanbieder van tussenhandeldiensten de specifieke afnemer of afnemers kan identificeren over wie informatie wordt gevraagd, zoals een of meerdere accountnamen of unieke identificatiecodes; iv) een motivering waarin de doelstelling wordt uitgelegd waarvoor de informatie is vereist en waarom het vereiste om de informatie te verstrekken noodzakelijk en evenredig is om naleving door de afnemers van de tussenhandeldiensten van het toepasselijke Unierecht of het met het Unierecht in overeenstemming zijnde nationale recht vast te stellen, tenzij een dergelijke verklaring niet kan worden verstrekt om redenen die verband houden met de preventie, het onderzoek, de opsporing en de vervolging van strafbare feiten; v) informatie over verhaalmechanismen die ter beschikking staan van de aanbieder en de afnemer van de betrokken dienst; vi) in voorkomend geval informatie over de autoriteit die de informatie moet ontvangen over het aan de bevelen gegeven gevolg;
i) een verwijzing naar de Unie- of nationaalrechtelijke rechtsgrond voor het bevel;
ii) informatie ter identificatie van de uitvaardigende autoriteit;
iii) duidelijke informatie aan de hand waarvan de aanbieder van tussenhandeldiensten de specifieke afnemer of afnemers kan identificeren over wie informatie wordt gevraagd, zoals een of meerdere accountnamen of unieke identificatiecodes;
iv) een motivering waarin de doelstelling wordt uitgelegd waarvoor de informatie is vereist en waarom het vereiste om de informatie te verstrekken noodzakelijk en evenredig is om naleving door de afnemers van de tussenhandeldiensten van het toepasselijke Unierecht of het met het Unierecht in overeenstemming zijnde nationale recht vast te stellen, tenzij een dergelijke verklaring niet kan worden verstrekt om redenen die verband houden met de preventie, het onderzoek, de opsporing en de vervolging van strafbare feiten;
v) informatie over verhaalmechanismen die ter beschikking staan van de aanbieder en de afnemer van de betrokken dienst;
vi) in voorkomend geval informatie over de autoriteit die de informatie moet ontvangen over het aan de bevelen gegeven gevolg;
b) dat bevel vereist alleen dat de dienstaanbieder informatie verstrekt die al is verzameld met als doel de dienst aan te bieden en waarover hij controle heeft;
c) dat bevel wordt uitgevaardigd in een van de door de aanbieder van tussenhandeldiensten krachtens artikel 11, lid 3, aangegeven talen of in een andere, tussen door de beveluitvaardigende autoriteit en de dienstaanbieder overeengekomen taal van de lidstaten, en wordt verstuurd naar het door die dienstaanbieder aangewezen elektronische contactpunt, overeenkomstig artikel 11. Indien het bevel niet is opgesteld in de door de aanbieder van tussenhandeldiensten opgegeven taal noch in een andere onderling overeengekomen taal, kan het worden opgesteld in de taal van de beveluitvaardigende autoriteit, op voorwaarde dat het bevel vergezeld gaat van een vertaling naar een dergelijke opgegeven taal of onderling overeengekomen taal van ten minste de onder a) en b) van dit lid genoemde elementen.
3. De beveluitvaardigende autoriteit of in voorkomend geval de daarin vermelde autoriteit zendt het bevel samen met de van de aanbieder van tussenhandeldiensten ontvangen informatie over het aan dat bevel gegeven gevolg, door aan de digitaledienstencoördinator van de lidstaat van de uitvaardigende autoriteit.
4. Na ontvangst van het bevel van de gerechtelijke of administratieve autoriteit zendt de digitaledienstencoördinator van de betrokken lidstaat onverwijld een kopie van het in lid 1 van dit artikel bedoelde bevel naar alle digitaledienstencoördinatoren via het overeenkomstig artikel 85 opgerichte systeem.
5. Uiterlijk op het tijdstip waarop gevolg is gegeven aan het bevel of in voorkomend geval op het door de uitvaardigende autoriteit in haar bevel bepaalde tijdstip stellen aanbieders van tussenhandeldiensten de afnemer van de betrokken dienst in kennis van het ontvangen bevel en het daaraan gegeven gevolg. Dergelijke aan de afnemer van de dienst verstrekte informatie vermeldt overeenkomstig lid 2 een motivering en de bestaande verhaalmogelijkheden.
6. De in dit artikel vastgestelde voorwaarden en vereisten doen geen afbreuk aan het nationale burgerlijk recht en strafprocesrecht.