Стаття 9
чиннаВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НАДАВАЧІВ ПОСЛУГ ПОСЕРЕДНИЦТВА
1. Після отримання наказу про вжиття заходів щодо одного або кількох конкретних елементів незаконного контенту, виданого компетентними національними судовими або адміністративними органами на підставі застосовного права Союзу або національного права, що відповідає праву Союзу, надавачі посередницьких послуг невідкладно повідомляють орган, який видав наказ, або інший орган, зазначений у наказі, про виконання цього наказу із зазначенням того, чи було виконано наказ, і якщо так, то коли саме.
2. Держави-члени забезпечують, щоб наказ, зазначений у пункті 1, який передається постачальнику, відповідав принаймні таким умовам:
a) такий наказ містить наступні елементи: i) посилання на правову підставу в праві Союзу або національному праві для видання наказу; ii) мотивувальну частину, в якій пояснюється, чому інформація становить незаконний контент, із посиланням на одне або декілька конкретних положень права Союзу або національного права, що відповідає праву Союзу; iii) інформацію для ідентифікації органу, що видав наказ; iv) чітку інформацію, яка дозволяє постачальнику посередницьких послуг ідентифікувати та локалізувати відповідний незаконний контент, таку як одна або декілька точних URL-адрес та, за необхідності, додаткову інформацію; v) інформацію про механізми оскарження, доступні постачальнику посередницьких послуг та отримувачу послуги, який надав контент; vi) у відповідних випадках — зазначення органу, якому має бути надана інформація про наслідки виконання наказів;
i) посилання на правову підставу згідно з правом Союзу або національним правом для видання наказу;
ii) обґрунтування, у якому пояснюється, чому інформація становить незаконний контент, із посиланням на одне або декілька конкретних положень права Союзу або національного права, що відповідає праву Союзу;
iii) інформація для ідентифікації органу, що видав документ;
iv) чітка інформація, за допомогою якої надавач посередницьких послуг може ідентифікувати та локалізувати відповідний незаконний контент, як-от один або декілька точних URL-адрес та, за необхідності, додаткова інформація;
v) інформація про механізми оскарження, доступні для надавача посередницьких послуг та отримувача послуги, який надав контент;
vi) у відповідних випадках зазначення органу, якому має бути надана інформація про виконання розпоряджень;
b) територіальна сфера застосування такого наказу, на основі застосовних норм права Союзу та національного права, включаючи Хартію, а також, де це доречно, загальних принципів міжнародного права, обмежується тим, що є суворо необхідним для досягнення його мети;
c) такий наказ видається однією з мов, зазначених надавачем посередницьких послуг відповідно до статті 11, пункту 3, або іншою мовою держав-членів, погодженою між органом, що видає наказ, та цим надавачем послуг, і надсилається до електронного контактного пункту, визначеного цим надавачем послуг відповідно до статті 11; якщо наказ складений не тією мовою, яку вказав надавач посередницьких послуг, і не іншою погодженою мовою, він може бути складений мовою органу, що видає наказ, за умови, що до наказу додається переклад принаймні тих елементів, які зазначені в підпунктах a) та b) цього пункту, на таку вказану або погоджену мову.
3. Орган, що видає наказ, або, у відповідних випадках, зазначений у ньому орган, надсилає наказ разом із отриманою від надавача посередницьких послуг інформацією про наслідки, спричинені цим наказом, координатору цифрових послуг держави-члена органу, що видав наказ.
4. Після отримання розпорядження від судового або адміністративного органу координатор цифрових послуг відповідної держави-члена невідкладно надсилає копію розпоряджень, зазначених у частині 1 цієї статті, усім іншим координаторам цифрових послуг через систему, створену відповідно до статті 85.
5. Не пізніше моменту виконання розпорядження або, у відповідних випадках, у момент, визначений органом, що видав розпорядження, надавачі посередницьких послуг повідомляють отримувача відповідної послуги про отримане розпорядження та вжиті на його виконання заходи. Така інформація, надана отримувачу послуги, повинна містити обґрунтування та інформацію про наявні засоби правового захисту відповідно до частини 2.
6. Умови та вимоги, встановлені у цій статті, не порушують положень національного цивільного права та кримінального процесуального права.
1. Bij ontvangst van een door de bevoegde nationale gerechtelijke of administratieve autoriteiten uit hoofde van het toepasselijke Unierecht of met in het Unierecht in overeenstemming zijnde nationaal recht uitgegeven bevel om tegen een of meer specifieke illegale inhoudselementen op te treden, stellen aanbieders van tussenhandeldiensten de beveluitvaardigende autoriteit of een andere in het bevel genoemde autoriteit onverwijld in kennis van het gevolg dat aan het bevel is gegeven, met vermelding of, en zo ja wanneer aan het bevel gevolg is gegeven.
2. De lidstaten zorgen ervoor dat een in lid 1 genoemd bevel dat wordt overgemaakt aan de aanbieder ten minste aan de volgende voorwaarden voldoet:
a) dat bevel bevat de volgende elementen: i) een verwijzing naar de Unie- of nationaalrechtelijke rechtsgrond voor het bevel; ii) een motivering waarin wordt uitgelegd waarom de informatie illegale inhoud vormt, onder verwijzing naar een of meerdere specifieke bepalingen van het Unierecht of het met het Unierecht in overeenstemming zijnde nationaal recht; iii) informatie ter identificatie van de uitvaardigende autoriteit; iv) duidelijke informatie waarmee de aanbieder van tussenhandeldiensten de betrokken illegale inhoud kan identificeren en lokaliseren, zoals een of meerdere exacte URL’s en indien nodig bijkomende informatie; v) informatie over de verhaalmechanismen die ter beschikking staan van de aanbieder van tussenhandeldiensten en de afnemer van de dienst die de inhoud verstrekten; vi) in voorkomend geval vermelding van de autoriteit waaraan de informatie over het aan de bevelen gegeven gevolg moet worden verschaft;
i) een verwijzing naar de Unie- of nationaalrechtelijke rechtsgrond voor het bevel;
ii) een motivering waarin wordt uitgelegd waarom de informatie illegale inhoud vormt, onder verwijzing naar een of meerdere specifieke bepalingen van het Unierecht of het met het Unierecht in overeenstemming zijnde nationaal recht;
iii) informatie ter identificatie van de uitvaardigende autoriteit;
iv) duidelijke informatie waarmee de aanbieder van tussenhandeldiensten de betrokken illegale inhoud kan identificeren en lokaliseren, zoals een of meerdere exacte URL’s en indien nodig bijkomende informatie;
v) informatie over de verhaalmechanismen die ter beschikking staan van de aanbieder van tussenhandeldiensten en de afnemer van de dienst die de inhoud verstrekten;
vi) in voorkomend geval vermelding van de autoriteit waaraan de informatie over het aan de bevelen gegeven gevolg moet worden verschaft;
b) het territoriale toepassingsgebied van dat bevel, op basis van de toepasselijke regels van het Unierecht en het nationale recht, met inbegrip van het Handvest, en, waar relevant, de algemene beginselen van internationaal recht, is beperkt tot wat strikt noodzakelijk is om de doelstelling ervan te verwezenlijken;
c) dat bevel wordt uitgevaardigd in een van de door de aanbieder van de tussenhandeldiensten krachtens artikel 11, lid 3, aangegeven talen of in een andere, tussen de beveluitvaardigende autoriteit en die dienstaanbieder overeengekomen taal van de lidstaten, en wordt verstuurd naar het door die dienstaanbieder overeenkomstig artikel 11 aangewezen elektronische contactpunt; indien het bevel niet gesteld is in de door verlener van de tussenhandeldienst opgegeven taal noch in een andere onderling overeengekomen taal, kan het worden gesteld in de taal van de beveluitvaardigende autoriteit, op voorwaarde dat het bevel vergezeld gaat van een vertaling naar een dergelijke opgegeven of onderling overeengekomen taal van ten minste de onder a) en b) van dit lid genoemde elementen.
3. De beveluitvaardigende autoriteit of in voorkomend geval de daarin vermelde autoriteit zendt het bevel samen met de van de aanbieder van tussenhandeldiensten ontvangen informatie over het aan dat bevel gegeven gevolg, door aan de digitaledienstencoördinator van de lidstaat van de uitvaardigende autoriteit.
4. Na ontvangst van het bevel van de gerechtelijke of administratieve autoriteit stuurt de digitaledienstencoördinator van de betrokken onverwijld een kopie van de in lid 1 van dit artikel vermelde bevelen naar alle andere digitaledienstencoördinatoren via het overeenkomstig artikel 85 opgerichte systeem.
5. Uiterlijk op het tijdstip waarop gevolg is gegeven aan het bevel of in voorkomend geval op het door de uitvaardigende autoriteit in haar bevel bepaalde tijdstip stellen aanbieders van tussenhandeldiensten de afnemer van de betrokken dienst in kennis van het ontvangen bevel en het daaraan gegeven gevolg. Dergelijke aan de afnemer van de dienst verstrekte informatie vermeldt overeenkomstig lid 2 een motivering en de bestaande verhaalmogelijkheden.
6. De in dit artikel vastgestelde voorwaarden en vereisten doen geen afbreuk aan het nationale burgerlijk recht en strafprocesrecht.