Стаття 193
чиннаМІЖНАРОДНА РЕЄСТРАЦІЯ ТОРГОВЕЛЬНИХ МАРОК
1. Міжнародні реєстрації із зазначенням Союзу підлягають експертизі щодо їхньої відповідності статті 33, частинам 2, 3 та 4, а також абсолютним підставам для відмови, у такий самий спосіб, як і заявки на торговельну марку Союзу.
2. Якщо міжнародна реєстрація із зазначенням Союзу згідно зі статтею 33, пунктом 4, або статтею 42, пунктом 1, цього Регламенту виявляється такою, що не підлягає захисту щодо всіх або частини товарів та послуг, для яких вона була зареєстрована Міжнародним бюро, Бюро за власною ініціативою надсилає попереднє повідомлення про відмову до Міжнародного бюро відповідно до статті 5, пунктів 1 та 2, Протоколу до Мадридської угоди.
3. Якщо власник міжнародної реєстрації відповідно до статті 119, частини 2, зобов’язаний бути представленим перед Бюро, повідомлення, зазначене у частині 2 цієї статті, містить вимогу про призначення представника, як це передбачено статтею 120, частиною 1.
4. Повідомлення про попередню відмову повинно бути вмотивованим та встановлювати строк, протягом якого власник міжнародної реєстрації може подати свої зауваження та, у відповідних випадках, призначити представника. Строк починається з дати, коли Бюро публікує попередню відмову.
5. Якщо Відомство встановлює, що в міжнародній заявці із зазначенням Союзу не вказано другу мову відповідно до статті 206 цього Регламенту, Відомство відповідно до статті 5, частин 1 та 2, Мадридського протоколу в службовому порядку надсилає попереднє повідомлення про відмову до Міжнародного бюро.
6. Якщо власник міжнародної реєстрації не спростує підстави для відмови у наданні правової охорони протягом встановленого строку або, у відповідних випадках, не призначить представника чи не обере другу мову, Бюро відмовляє у наданні правової охорони повністю або частково щодо товарів та послуг, для яких було здійснено міжнародну реєстрацію. Відмова у наданні правової охорони замінює собою відхилення заявки на реєстрацію торговельної марки Союзу. Проти такого рішення може бути подана апеляція відповідно до статей 66–72.
7. Якщо Відомство на початок строку для подання заперечень, зазначеного у статті 196, частині 2, не здійснило за власною ініціативою попереднє повідомлення про відмову відповідно до частини 2 цієї статті, воно надсилає до Міжнародного бюро заяву, в якій зазначається, що розгляд абсолютних підстав для відмови відповідно до статті 42 Регламенту завершено, проте проти міжнародної реєстрації все ще можуть бути подані заперечення або зауваження третіх осіб. Ця проміжна заява не обмежує право Відомства до моменту надання остаточної заяви, якою надається правова охорона, за власною ініціативою поновити розгляд абсолютних підстав для відмови.
8. Комісія ухвалює імплементаційні акти щодо детальних даних, які мають бути включені до повідомлення про попередню відмову в наданні правової охорони, що надсилається в офіційному порядку до Міжнародного бюро, а також до остаточних повідомлень, які мають бути надіслані до Міжнародного бюро у зв’язку з остаточним наданням або відмовою в наданні правової охорони. Ці імплементаційні акти ухвалюються відповідно до процедури розгляду, зазначеної у статті 207, пункті 2.
1. Internationale inschrijvingen met aanduiding van de Unie, worden op dezelfde wijze als aanvragen voor een Uniemerk onderworpen aan een onderzoek met betrekking tot hun overeenstemming met artikel 33, leden 2, 3 en 4, en de absolute weigeringsgronden.
2. Wanneer een internationale inschrijving met aanduiding van de Unie ingevolge artikel 33, lid 4, of artikel 42, lid 1, van deze verordening niet in aanmerking blijkt te komen voor bescherming van alle of een deel van de waren en diensten waarvoor het door het Internationale Bureau is ingeschreven, zendt het Bureau ambtshalve een voorlopige kennisgeving van weigering aan het Internationale Bureau, overeenkomstig artikel 5, leden 1 en 2, van het Protocol van Madrid.
3. Wanneer de houder van een internationale inschrijving overeenkomstig artikel 119, lid 2, gehouden is zich voor het Bureau te doen vertegenwoordigen, bevat de in lid 2 van dit artikel bedoelde kennisgeving een verzoek om een gemachtigde aan te wijzen als bedoeld in artikel 120, lid 1.
4. De kennisgeving van voorlopige weigering wordt met redenen omkleed, en voorziet in een termijn waarbinnen de houder van de internationale inschrijving zijn opmerkingen kan indienen en, in voorkomend geval, een gemachtigde aanwijst. De termijn gaat in op de datum waarop het Bureau de voorlopige weigering publiceert.
5. Wanneer het Bureau vaststelt dat in de internationale aanvraag met aanduiding van de Unie geen tweede taal is aangegeven overeenkomstig artikel 206 van deze verordening, zendt het Bureau overeenkomstig artikel 5, leden 1 en 2, van het Protocol van Madrid ambtshalve een voorlopige kennisgeving van weigering aan het Internationale Bureau.
6. Indien de houder van een internationale inschrijving de redenen om bescherming te weigeren niet binnen de termijn weerlegt of, in voorkomend geval, geen gemachtigde of geen tweede taal aanwijst, weigert het Bureau de bescherming geheel of gedeeltelijk voor de waren en diensten waarvoor de internationale inschrijving is gedaan. De weigering van bescherming treedt in de plaats van de afwijzing van een aanvraag voor een Uniemerk. Tegen de beslissing kan beroep worden ingesteld overeenkomstig de artikelen 66 tot en met 72.
7. Wanneer het Bureau bij het begin van de oppositietermijn bedoeld in artikel 196, lid 2, niet ambtshalve een voorlopige kennisgeving van weigering heeft gedaan overeenkomstig lid 2 van dit artikel, zendt het een verklaring aan het Internationale Bureau, waarin wordt aangegeven dat het onderzoek van de absolute weigeringsgronden overeenkomstig artikel 42 van de verordening is voltooid, maar dat tegen de internationale inschrijving nog oppositie kan worden ingesteld of opmerkingen kunnen worden ingediend door derden. Deze tussentijdse verklaring doet geen afbreuk aan het recht van het Bureau om vóór de definitieve verklaring waarin de bescherming wordt toegekend op eigen initiatief het onderzoek van de absolute weigeringsgronden te heropenen.
8. De Commissie stelt uitvoeringshandelingen vast met betrekking tot de nadere gegevens die moeten worden opgenomen in de van ambtswege aan het Internationale Bureau te zenden kennisgeving van voorlopige weigering van bescherming en in de definitieve kennisgevingen die in verband met de definitieve toekenning of weigering van bescherming aan het Internationale Bureau dienen te worden gezonden. Die uitvoeringshandelingen worden volgens de in artikel 207, lid 2, bedoelde onderzoeksprocedure vastgesteld.