Стаття 137
чиннаНАСЛІДКИ ДЛЯ ПРАВА ДЕРЖАВ-ЧЛЕНІВ
1. Оскільки інше не передбачено, цей Регламент не зачіпає право, що існує згідно із законодавством держав-членів, посилатися на порушення прав на більш ранні об'єкти інтелектуальної власності, як зазначено у статті 8 або статті 60, пункті 2, для заперечення проти використання більш пізнього торговельної марки Європейського Союзу. Проте позови у зв'язку з порушенням прав на більш ранні об'єкти інтелектуальної власності, як зазначено у статті 8, пунктах 2 та 4, не можуть бути подані, якщо власник права на більш ранній об'єкт інтелектуальної власності згідно зі статтею 61, пунктом 2, більше не може вимагати визнання торговельної марки Європейського Союзу недійсною.
2. Оскільки інше не передбачено, цей Регламент не зачіпає право вимагати в судовому порядку заборони на використання торговельної марки ЄС на підставі цивільного, адміністративного або кримінального права держави-члена чи на підставі положень права Союзу, оскільки право цієї держави-члена або право Союзу може бути застосоване для заборони використання національної торговельної марки.
1. Voor zover niet anders is bepaald, laat deze verordening onverlet het krachtens het recht van de lidstaten bestaande recht om zich tegen het gebruik van een jonger Uniemerk te beroepen op inbreuk op oudere rechten als bedoeld in artikel 8 of artikel 60, lid 2. Vorderingen wegens inbreuk op oudere rechten als bedoeld in artikel 8, leden 2 en 4, kunnen echter niet meer worden ingesteld wanneer de houder van het oudere recht krachtens artikel 61, lid 2, niet meer de nietigverklaring van het Uniemerk kan vorderen.
2. Voor zover niet anders is bepaald, laat deze verordening onverlet het recht om op grond van het burgerlijk, bestuurs- of strafrecht van een lidstaat of op grond van bepalingen van Unierecht in rechte een verbod op het gebruik van een Uniemerk te eisen, voor zover het recht van die lidstaat of het Unierecht kan worden aangevoerd om het gebruik van een nationaal merk te verbieden.