Стаття 72
чиннаСПІВВІДНОШЕННЯ З ІНШИМИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИМИ АКТАМИ
Цей регламент не зачіпає угоди, якими держави-члени відповідно до статті 59 Брюссельської конвенції 1968 року до набрання чинності Регламентом (ЄС) № 44/2001 зобов’язалися не визнавати рішення, винесені, зокрема, в іншій державі, що є стороною цієї Конвенції, стосовно відповідача, який має місце проживання або звичайне місце перебування у третій державі, якщо у випадку, передбаченому статтею 4 зазначеної Конвенції, рішення могло ґрунтуватися лише на підставі юрисдикції у розумінні статті 3, другого абзацу, цієї Конвенції.
Deze verordening laat onverlet de overeenkomsten waarbij de lidstaten zich krachtens artikel 59 van het Verdrag van Brussel van 1968 vóór de inwerkingtreding van Verordening (EG) nr. 44/2001 ertoe hebben verbonden om beslissingen die, met name in een andere staat die partij is bij dat verdrag, zijn gegeven tegen een verweerder met woonplaats of gewone verblijfplaats in een derde staat, niet te erkennen indien in een geval bedoeld in artikel 4 van genoemd verdrag de beslissing slechts gegrond kon worden op een bevoegdheid in de zin van artikel 3, tweede alinea, van dat verdrag.