Стаття 44
чиннаПроцедура видачі · Verkorte procedure
Після дня, коли він зробив заяву, зазначену у статті 41, особа, що переховується від правосуддя, може залишатися під вартою або бути затриманою протягом щонайбільше двадцяти днів.
Попередній пункт не застосовується, якщо прокурор прийняв рішення про те, що заяві не буде надано хід, а запит про видачу разом із відповідними документами був поданий до суду відповідно до статті 23, пункту першого.
Строк, встановлений у першому абзаці цієї статті, може бути продовжений судом за позовом прокурора. Стаття 38, перший та другий абзаци, застосовується відповідним чином.
Продовження може відбутися лише у випадку, якщо видача особи через особливі обставини не могла бути здійснена протягом двадцятиденного строку.
Na de dag waarop hij de in artikel 41 bedoelde verklaring heeft afgelegd, kan de voortvluchtige nog slechts gedurende ten hoogste twintig dagen in bewaring of in verzekering gesteld blijven.
Het vorige lid blijft buiten toepassing, indien de officier van justitie heeft beslist dat aan de verklaring geen gevolg zal worden gegeven en het verzoek tot uitlevering, met de daarbij behorende stukken, overeenkomstig artikel 23, eerste lid, aan de rechtbank is overgelegd.
De in het eerste lid van dit artikel gestelde termijn kan, op vordering van de officier van justitie, door de rechtbank worden verlengd. Artikel 38, eerste en tweede lid, is van overeenkomstige toepassing.
Verlenging kan alleen geschieden wanneer de uitlevering door bijzondere omstandigheden niet binnen de termijn van twintig dagen heeft kunnen plaats hebben.