Законодавство Нідерландів

Стаття 1063

чинна

Арбітраж у Нідерландах · Виконання арбітражного рішення

Цивільний процесуальний кодекс (Rv) — Книга 4 · Книга 4 · Титул 1 · Розділ 4 · Редакція діє з 2015-01-01

Оригінал
1.

Суддя з розгляду заяв у порядку спрощеного провадження (voorzieningenrechter) суду може відмовити у виконанні арбітражного рішення лише у випадку, якщо після сумарного розгляду йому стане очевидним, що є ймовірним скасування рішення на одній із підстав, зазначених у пункті першому статті 1065, або перегляд рішення на одній із підстав, зазначених у пункті першому статті 1068, або якщо всупереч статті 1056 було накладено грошове стягнення (dwangsom). В останньому випадку відмова стосується лише виконання грошового стягнення.

2.

Якщо строк для пред'явлення позову про скасування, як зазначено у статті 1064a, закінчився без його використання, суддя з розгляду заяв у порядку спрощеного провадження (voorzieningenrechter) суду (de rechtbank) може відмовити у наданні дозволу на виконання арбітражного рішення лише у випадку, якщо після сумарного розгляду йому стало очевидним, що є ймовірним суперечність рішення пункту «е» частини першої статті 1065.

3.

Секретар суду якнайшвидше надсилає сторонам засвідчену копію ухвали судді з накладення забезпечувальних заходів (voorzieningenrechter) суду, якою відмовлено у наданні дозволу на примусове виконання.

4.

На ухвалу, якою відмовлено у наданні дозволу на виконання, може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду.

5.

Якщо дозвіл на виконання не буде наданий також і в апеляційному порядку, може бути подана касаційна скарга.

6.

Якщо в апеляційному порядку або після касаційного оскарження дозвіл на виконання все ж таки надається, положення пункту третього статті 1062 застосовуються за аналогією.

1.

De voorzieningenrechter van de rechtbank kan de tenuitvoerlegging van het arbitraal vonnis slechts weigeren, indien hem na een summierlijk onderzoek is gebleken dat het aannemelijk is dat het vonnis zal worden vernietigd op een van de gronden genoemd in artikel 1065, eerste lid, of herroepen op een van de gronden genoemd in artikel 1068, eerste lid, dan wel indien in strijd met artikel 1056 een dwangsom is opgelegd. In dit laatste geval betreft de weigering alleen de tenuitvoerlegging van de dwangsom.

2.

Als de termijn voor het instellen van een vordering tot vernietiging als bedoeld in artikel 1064a ongebruikt is verstreken, dan kan de voorzieningenrechter van de rechtbank het verlof tot tenuitvoerlegging van het arbitraal vonnis slechts weigeren, indien hem na een summierlijk onderzoek is gebleken dat het aannemelijk is dat het vonnis in strijd is met artikel 1065, eerste lid, onder e.

3.

De griffier zendt ten spoedigste aan de partijen een gewaarmerkt afschrift van de beschikking van de voorzieningenrechter van de rechtbank waarbij het verlof tot tenuitvoerlegging wordt geweigerd.

4.

Tegen de beschikking waarbij het verlof tot tenuitvoerlegging wordt geweigerd, kan hoger beroep bij het gerechtshof worden ingesteld.

5.

Indien het verlof tot tenuitvoerlegging ook in hoger beroep niet wordt verleend, kan beroep in cassatie worden ingesteld.

6.

Indien in hoger beroep of na beroep in cassatie het verlof tot tenuitvoerlegging alsnog wordt verleend, is het bepaalde in artikel 1062, derde lid, van overeenkomstige toepassing.