Законодавство Нідерландів

Стаття 42

чинна

Розгляд заявок на видачу патенту

Патентний закон Королівства 1995 · Глава 2 · Редакція діє з 1998-11-20

Оригінал
1.

Держава надає особі, щодо чиєї патентної заявки було застосовано статті 40, 41 або 46, на її вимогу відшкодування шкоди, якої вона зазнала внаслідок застосування цих статей.

2.

Сума відшкодування збитків встановлюється після закінчення призупинення. Однак у разі, якщо мало місце продовження строку призупинення відповідно до статті 41, частини третьої, сума відшкодування збитків за заявою заявника встановлюється частинами, перша з яких стосується періоду часу до початку першого продовження, наступні — періоду часу між двома послідовними продовженнями, а остання — періоду часу від початку останнього продовження до закінчення призупинення; встановлення в такому разі здійснюється щоразу після спливу відповідного періоду часу.

3.

Встановлення здійснюється, за можливості, Нашим Міністром оборони та заявником за взаємною згодою. Якщо протягом шести місяців після закінчення періоду часу, на який має поширюватися відшкодування, згоди не було досягнуто, стаття 58, частина шоста, перше речення, застосовується відповідним чином.

1.

De Staat verleent degene, ten aanzien van wiens octrooiaanvrage de artikelen 40, 41 of 46 zijn toegepast, op zijn verzoek vergoeding van schade, die hij door toepassing van die artikelen heeft geleden.

2.

Het bedrag van de schadeloosstelling wordt vastgesteld na het eindigen van de opschorting. Ingeval echter verlenging van de termijn van opschorting krachtens artikel 41, derde lid, heeft plaatsgevonden, wordt het bedrag van de schadeloosstelling op verzoek van de aanvrager vastgesteld in gedeelten, waarvan het eerste betrekking heeft op de tijdsruimte vóór de aanvang van de eerste verlenging, de volgende op de tijdsruimte tussen twee opeenvolgende verlengingen en het laatste op de tijdsruimte vanaf de aanvang van de laatste verlenging tot het eindigen van de opschorting; de vaststelling geschiedt dan telkens na het verstrijken van de betrokken tijdsruimte.

3.

De vaststelling geschiedt zo mogelijk door Onze Minister van Defensie en de aanvrager in onderling overleg. Indien binnen zes maanden na het einde van de tijdsruimte, waarvoor de vergoeding moet gelden, geen overeenstemming is bereikt, is artikel 58, zesde lid, eerste volzin, van overeenkomstige toepassing.