Законодавство Нідерландів

Стаття 8

чинна

Директива 2009/52/ЄС — санкції роботодавцям нелегальних працівників · Редакція діє з None

Оригінал

1. Якщо роботодавець є субпідрядником, і без шкоди для положень внутрішнього права щодо права на відшкодування чи регрес або положень національного права у сфері соціального забезпечення, держави-члени повинні забезпечити, щоб підрядник, у якого роботодавець є безпосереднім субпідрядником, міг бути зобов’язаний, поряд із роботодавцем або замість нього, здійснити виплату:

а) усі фінансові санкції, накладені відповідно до статті 5, та

b) усі доплати згідно зі статтею 6, частиною 1, підпунктами a) та c), а також статтею 6, частинами 2 та 3.

2. Якщо роботодавець є субпідрядником, держави-члени забезпечують, щоб генеральний підрядник та будь-який проміжний підрядник, якщо вони були обізнані про те, що субпідрядник, який здійснює працевлаштування, мав на службі громадян третьої країни, які перебувають на території незаконно, могли бути притягнуті до відповідальності за платежі, зазначені у пункті 1, поряд із субпідрядником, який здійснює працевлаштування, або підрядником, у якого роботодавець є безпосереднім субпідрядником, або замість них.

3. Підрядник, який виявив належну обачність відповідно до національного права, не може бути притягнутий до відповідальності на підставі частини 1 або частини 2.

4. Держави-члени можуть встановлювати у національному законодавстві більш суворі правила щодо відповідальності.

1. Wanneer de werkgever een onderaannemer is en onverminderd de bepalingen van intern recht betreffende het recht op bijdrage of verhaal of de bepalingen van nationaal recht op het gebied van sociale zekerheid, dienen de lidstaten ervoor te zorgen dat de aannemer van wie de werkgever een rechtstreekse onderaannemer is, naast of in plaats van de werkgever tot betaling kan worden gehouden van:

a) alle krachtens artikel 5 opgelegde financiële sancties, en

b) alle nabetalingen krachtens artikel 6, lid 1, onder a) en c), en artikel 6, leden 2 en 3.

2. Wanneer de werkgever een onderaannemer is, zorgen de lidstaten ervoor dat de hoofdaannemer en iedere intermediaire aannemer, indien zij op de hoogte waren dat de tewerkstellende onderaannemer illegaal verblijvende onderdanen van een derde land in dienst had, aansprakelijk kunnen worden gehouden voor de in lid 1 bedoelde betalingen, naast of in plaats van de tewerkstellende onderaannemer of de aannemer van wie de werkgever een rechtstreekse onderaannemer is.

3. Een aannemer die gepaste zorgvuldigheid heeft betracht overeenkomstig het nationale recht kan niet uit hoofde van lid 1 of lid 2 aansprakelijk worden gehouden.

4. De lidstaten kunnen in de nationale wetgeving striktere aansprakelijkheidsregels vastleggen.