Стаття 5
чинна1. Держави-члени вживають необхідних заходів для забезпечення того, щоб порушення заборони, зазначеної у статті 3, тягнули за собою ефективні, пропорційні та стримуючі санкції щодо роботодавця.
2. До санкцій за порушення заборони, зазначеної у статті 3, належать:
а) фінансові санкції, розмір яких зростає залежно від кількості незаконно працевлаштованих громадян третіх країн, та
b) оплата витрат на повернення незаконно працевлаштованих громадян третіх країн, коли застосовуються процедури повернення. Замість цього держави-члени можуть прийняти рішення про включення принаймні середніх витрат на повернення до складу фінансових санкцій, зазначених у пункті а).
3. Держави-члени можуть встановлювати нижчі фінансові санкції, якщо роботодавець є фізичною особою, яка наймає громадянина третьої країни, що незаконно перебуває на території держави, для особистих цілей без наявності ознак трудової експлуатації.
1. De lidstaten nemen de nodige maatregelen om ervoor te zorgen dat inbreuken op het in artikel 3 bedoelde verbod leiden tot doeltreffende, evenredige en afschrikwekkende sancties tegen de werkgever.
2. Tot de sancties wegens inbreuken op het in artikel 3 bedoelde verbod behoren:
a) financiële sancties waarvan het bedrag stijgt naargelang het aantal illegaal tewerkgestelde onderdanen van derde landen, en
b) betaling van de terugkeerkosten van illegaal tewerkgestelde onderdanen van derde landen wanneer terugkeerprocedures worden toegepast. In plaats daarvan kunnen de lidstaten besluiten minstens de gemiddelde terugkeerkosten onderdeel uit te laten maken van de financiële sancties als bedoeld in onder a).
3. De lidstaten kunnen lagere financiële sancties vaststellen indien de werkgever een natuurlijk persoon is die een illegaal verblijvend onderdaan van een derde land voor persoonlijke doelen in dienst heeft zonder dat er sprake is van arbeidsgerelateerde uitbuiting.