Стаття 7
чиннаЗАХОДИ, ПРОЦЕДУРИ ТА ЗАСОБИ ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ
1. Держави-члени забезпечують, щоб компетентні судові органи, ще до початку розгляду справи по суті, за заявою сторони, яка надала обґрунтовані докази на підтвердження своїх тверджень про те, що її право інтелектуальної власності було порушено або буде порушено, могли негайно застосувати належні тимчасові заходи для захисту відповідних доказів, пов'язаних із імовірним порушенням, за умови забезпечення захисту конфіденційної інформації. До таких заходів можуть належати детальний опис, із відбором зразків або без нього, а також фізичне вилучення спірних товарів та, у відповідних випадках, матеріалів і знарядь, що використовувалися при їх виробництві та/або розповсюдженні, а також відповідних документів. Ці заходи вживаються, у разі потреби без заслуховування іншої сторони, зокрема, якщо є підстави вважати, що зволікання завдасть правовласнику непоправної шкоди, або якщо існує доведена небезпека знищення доказів.
Заходи із забезпечення доказів, вжиті без заслуховування іншої сторони, доводяться до відома заінтересованих сторін не пізніше ніж одразу після їх виконання. На вимогу цих сторін проводиться перегляд, що включає право бути заслуханим, з метою прийняття рішення у розумний строк після повідомлення про вжиті заходи щодо того, чи підлягають ці заходи зміні, скасуванню або підтвердженню.
2. Держави-члени забезпечують, щоб до заходів із забезпечення доказів могла бути додана умова про те, що позивач надає належне забезпечення або рівноцінну гарантію для відшкодування шкоди, завданої відповідачу, відповідно до пункту 4.
3. Держави-члени забезпечують, щоб заходи із забезпечення доказів за заявою відповідача були скасовані або іншим чином припинили свою дію, без шкоди для відшкодування збитків, яке може бути витребуване, якщо позивач не розпочав провадження, що призводить до винесення рішення по суті в компетентних судових органах, протягом розумного строку, який визначається судовим органом, що призначив заходи, якщо законодавство держави-члена це дозволяє, або, якщо такий строк не визначено, протягом строку, що не перевищує 20 робочих днів або 31 календарного дня, залежно від того, який із цих строків є довшим.
4. У разі скасування заходів із забезпечення доказів, або у разі їх припинення внаслідок будь-якої дії чи бездіяльності позивача, або якщо згодом буде встановлено, що порушення чи загроза порушення права інтелектуальної власності відсутні, судові органи мають повноваження за заявою відповідача зобов’язати позивача надати відповідачеві належне відшкодування шкоди, завданої внаслідок вжиття цих заходів.
5. Держави-члени можуть вживати заходів для захисту особи свідків.
1. De lidstaten dragen er zorg voor dat de bevoegde rechterlijke instanties, reeds voordat een bodemprocedure is begonnen, op verzoek van een partij die redelijkerwijs beschikbaar bewijsmateriaal heeft overgelegd tot staving van haar beweringen dat er inbreuk op haar intellectuele-eigendomsrecht is gemaakt of zal worden gemaakt, onmiddellijk afdoende voorlopige maatregelen kunnen gelasten om het relevante bewijsmateriaal in verband met de vermeende inbreuk te beschermen, mits de bescherming van vertrouwelijke informatie wordt gewaarborgd. Tot deze maatregelen kunnen behoren de gedetailleerde beschrijving, met of zonder monsterneming, dan wel de fysieke inbeslagneming van de litigieuze goederen en, in voorkomend geval, de bij de productie en/of distributie daarvan gebruikte materialen en werktuigen en de desbetreffende documenten. Deze maatregelen worden genomen, zo nodig zonder dat de wederpartij wordt gehoord, met name indien het aannemelijk is dat uitstel de rechthebbende onherstelbare schade zal berokkenen, of indien er een aantoonbaar gevaar voor vernietiging van bewijsmateriaal bestaat.
Maatregelen ter bescherming van bewijsmateriaal die zijn genomen zonder dat de wederpartij is gehoord, worden uiterlijk onmiddellijk na de uitvoering ervan ter kennis van de betrokken partijen gebracht. Op verzoek van deze partijen vindt een herziening plaats, met inbegrip van het recht te worden gehoord, teneinde te beslissen, binnen een redelijke termijn na de kennisgeving van de maatregelen, of deze maatregelen dienen te worden gewijzigd, herroepen of bevestigd.
2. De lidstaten dragen er zorg voor dat aan de maatregelen ter bescherming van bewijsmateriaal de voorwaarde kan worden verbonden dat de eiser een passende zekerheid of een gelijkwaardige garantie stelt voor de schadeloosstelling van door de verweerder geleden schade, overeenkomstig lid 4.
3. De lidstaten dragen er zorg voor dat de maatregelen ter bescherming van bewijsmateriaal op verzoek van de verweerder worden herroepen of anderszins ophouden gevolg te hebben, onverminderd de schadevergoeding die kan worden geëist, indien de eiser niet een procedure die leidt tot een beslissing ten principale bij de bevoegde rechterlijke instanties heeft ingesteld binnen een redelijke termijn, te bepalen door de rechterlijke instantie die de maatregelen gelast wanneer de wetgeving van de lidstaat zulks toestaat of, wanneer geen termijn wordt bepaald, binnen een termijn van ten hoogste 20 werkdagen of 31 kalenderdagen, naar gelang van welke van beide termijnen de langste is.
4. Wanneer de maatregelen ter bescherming van bewijsmateriaal zijn herroepen of wanneer zij vervallen wegens enig handelen of nalaten van de eiser, of wanneer later wordt vastgesteld dat er geen inbreuk of dreiging van inbreuk op een intellectuele-eigendomsrecht is, hebben de rechterlijke instanties de bevoegdheid op verzoek van de verweerder, de eiser te gelasten de verweerder passende schadeloosstelling te bieden voor door deze maatregelen toegebrachte schade.
5. De lidstaten kunnen maatregelen treffen om de identiteit van getuigen te beschermen.