Стаття 35
чиннаВидача Нідерландами · Процедура видачі · § Продовження тримання під вартою та фактична передача
Якнайшвидше після постановлення судового рішення, яким видачу особи дозволено повністю або частково, але не пізніше десяти днів з дати цього рішення, запитувана особа фактично видається. Прокурор (officier van justitie) визначає час та місце після погодження з органом юстиції, що видав запит.
Суд може за клопотанням прокурора щоразу продовжувати строк, встановлений у першому пункті, щонайбільше на тридцять днів, якщо це є необхідним через те, що внаслідок обставин, які не залежать від будь-якої держави-члена, фактична передача не може відбутися протягом цього строку. Прокурор подає клопотання після того, як він погодив з органом юстиції, що видав запит, нову дату, яка припадає на строк, що підлягає продовженню. У такому разі фактична передача відбувається не пізніше ніж через десять днів після встановленої дати.
Суд може, за власною ініціативою, за вимогою прокурора або за заявою особи, щодо якої висунуто вимогу про видачу, чи її захисника, тимчасово зупинити перебіг строку, зазначеного у першому абзаці, якщо через серйозні гуманітарні причини фактична видача як виняток не може відбутися в межах цього строку. Серйозними гуманітарними причинами у будь-якому разі вважаються випадки, коли існують обґрунтовані підстави вважати, що фактична видача поставить під загрозу життя або здоров'я особи, щодо якої висунуто вимогу про видачу. Якщо суд ухвалює рішення про тимчасове зупинення перебігу строку, встановленого у першому абзаці, прокурор невідкладно повідомляє про це орган юстиції, що видав запит. Як тільки ці причини, на думку прокурора або особи, щодо якої висунуто вимогу про видачу, перестають існувати, прокурор вимагає від суду продовження цього строку максимум на тридцять днів після того, як він невідкладно повідомив про це орган юстиції, що видав запит, і за взаємною згодою з цим органом було узгоджено нову дату, яка припадає на строк, що підлягає продовженню. У такому разі фактична видача відбувається не пізніше ніж через десять днів після встановленої дати.
Позбавлення волі особи, щодо якої надійшов запит про видачу, припиняється після спливу строків, зазначених у першій — третій частинах. Звільнення з-під варти здійснюється лише після того, як суд за клопотанням прокурора (officier van justitie) отримав можливість встановити одну або декілька з наступних умов, що обмежують свободу, якщо це є необхідним для запобігання втечі:
зобов’язання бути присутнім у певні моменти часу або протягом певного періоду в певному місці;
обов’язок з’являтися у визначені строки до певного органу;
обмеження права на виїзд з Нідерландів;
інші умови, що обмежують свободу та спрямовані на запобігання втечі.
Суд надає особі, щодо якої подано запит, можливість бути заслуханою стосовно умов обмеження свободи. До цих умов може бути застосовано електронний нагляд.
Прокурор невідкладно повідомляє орган юстиції, що видав розпорядження, про звільнення з-під варти, як це передбачено у четвертій частині, а також про встановлені при цьому умови.
Zo spoedig mogelijk na de uitspraak waarbij de overlevering geheel of gedeeltelijk is toegestaan, maar niet later dan tien dagen na de datum van deze uitspraak, wordt de opgeëiste persoon feitelijk overgeleverd. De officier van justitie bepaalt, na overleg met de uitvaardigende justitiële autoriteit, de tijd en plaats.
De rechtbank kan op vordering van de officier van justitie de in het eerste lid gestelde termijn telkens met ten hoogste dertig dagen verlengen, indien dit noodzakelijk is doordat als gevolg van omstandigheden buiten de macht van enige lidstaat de feitelijke overlevering niet binnen die termijn kan plaatsvinden. De officier van justitie dient de vordering in, nadat deze met de uitvaardigende justitiële autoriteit een nieuwe datum is overeengekomen die valt binnen de te verlengen termijn. De feitelijke overlevering vindt in dat geval uiterlijk tien dagen na de vastgestelde datum plaats.
De rechtbank kan, ambtshalve, op vordering van de officier van justitie of op verzoek van de opgeëiste persoon of diens raadsman, de in het eerste lid bedoelde termijn tijdelijk opschorten, indien door ernstige humanitaire redenen de feitelijke overlevering bij wijze van uitzondering niet binnen die termijn kan plaatsvinden. Van ernstige humanitaire redenen is in ieder geval sprake indien er gegronde redenen bestaan om aan te nemen dat de feitelijke overlevering het leven of de gezondheid van de opgeëiste persoon in gevaar zou brengen. Indien de rechtbank beslist dat de in het eerste lid gestelde termijn tijdelijk wordt opgeschort, stelt de officier van justitie de uitvaardigende justitiële autoriteit daarvan onverwijld in kennis. Zodra deze redenen naar het oordeel van de officier van justitie of van de opgeëiste persoon niet langer bestaan, vordert de officier van justitie dat de rechtbank die termijn met maximaal dertig dagen verlengt, nadat hij de uitvaardigende justitiële autoriteit daarvan onverwijld in kennis heeft gesteld en in onderling overleg met die autoriteit een nieuwe datum is overeengekomen die valt binnen de te verlengen termijn. De feitelijke overlevering vindt in dat geval uiterlijk tien dagen na de vastgestelde datum plaats.
De vrijheidsbeneming van de opgeëiste persoon wordt beëindigd na het verstrijken van de in het eerste tot en met derde lid genoemde termijnen. De invrijheidstelling gebeurt niet dan nadat de rechtbank op vordering van de officier van justitie één of meer van de volgende vrijheidsbeperkende voorwaarden heeft kunnen stellen, indien dit noodzakelijk is ter voorkoming van vlucht:
een verplichting op bepaalde tijdstippen of gedurende een bepaalde periode op een bepaalde locatie aanwezig te zijn;
een verplichting zich op bepaalde tijdstippen te melden bij een bepaalde instantie;
een beperking van het recht om Nederland te verlaten;
andere vrijheidsbeperkende voorwaarden die strekken ter voorkoming van vlucht.
De rechtbank stelt de opgeëiste persoon in de gelegenheid te worden gehoord over de vrijheidsbeperkende voorwaarden. Aan deze voorwaarden kan elektronisch toezicht worden verbonden.
De officier van justitie stelt de uitvaardigende justitiële autoriteit onverwijld in kennis van een invrijheidstelling als bedoeld in het vierde lid en van daarbij gestelde voorwaarden.