Стаття 1a
чиннаЗагальні положення · Визначення понять
На відміну від положень пунктів b, i та j статті 1, для цілей застосування глави II цього Закону з метою виконання завдань Європейської прокуратури, як це передбачено статтею 4 Регламенту про Європейську прокуратуру, слід читати:
Європейський ордер на арешт: письмово оформлене рішення, прийняте на підставі статті 33, частини другої, Регламенту ЄПО, спрямоване на затримання та видачу особи судовим органом іншої держави-члена;
орган юстиції, що видає: орган юстиції держави-члена Європейського Союзу, уповноважений згідно з національним правом на видачу європейського ордера на арешт, або делегований європейський прокурор, зазначений у статті 13 Регламенту про Європейську прокуратуру (Verordening EOM);
держава-член, що видає: держава-член Європейського Союзу, в якій здійснює свою діяльність орган, що видає, або делегований європейський прокурор, зазначений у статті 13 Регламенту про Європейську прокуратуру (EOM).
In afwijking van de onderdelen b, i en j van artikel 1 wordt voor de toepassing van hoofdstuk II van deze wet ten behoeve van de uitoefening van de taken van het Europees Openbaar Ministerie als bedoeld in artikel 4 van de Verordening EOM, gelezen voor:
Europees aanhoudingsbevel: de schriftelijk vastgelegde beslissing op grond van artikel 33, tweede lid, van de Verordening EOM strekkende tot de aanhouding en de overlevering van een persoon door de justitiële autoriteit van een andere lidstaat;
uitvaardigende justitiële autoriteit: de justitiële autoriteit van een lidstaat van de Europese Unie, krachtens het nationale recht bevoegd tot het afgeven van een Europees aanhoudingsbevel of de gedelegeerd Europese aanklager bedoeld in artikel 13 van de Verordening EOM;
uitvaardigende lidstaat: de lidstaat van de Europese Unie waar de uitvaardigende justitiële autoriteit of de gedelegeerd Europese aanklager bedoeld in artikel 13 van de Verordening EOM werkzaam is.