Стаття 1
чиннаЗагальні положення · Визначення понять
У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
видача: надання особи судовими органами однієї держави-члена судовим органам іншої держави-члена Європейського Союзу з метою проведення стосовно неї кримінального провадження в цій іншій державі-члені або виконання призначеного їй покарання чи заходу, пов'язаного з позбавленням волі;
Європейський ордер на арешт: письмово оформлене рішення судового органу держави-члена Європейського Союзу, спрямоване на затримання та видачу особи судовим органом іншої держави-члена;
позбавлення волі: покарання, що накладаються судом і мають характер обмеження волі, а також заходи, спрямовані на позбавлення волі, які накладаються поряд із покаранням або замість нього;
особа, щодо якої подано вимогу: особа, стосовно якої видано європейський ордер на арешт, або щодо якої внесено запис у Шенгенську інформаційну систему чи через Інтерпол з метою арешту та видачі;
прокурор: оскільки це зазначено таким чином, будь-який прокурор, а в інших випадках — прокурор при окружній прокуратурі Амстердама;
слідчий суддя (rechter-commissaris): у тій мірі, в якій це зазначено таким чином, будь-який слідчий суддя, уповноважений на розгляд кримінальних справ, а в інших випадках — слідчий суддя, уповноважений на розгляд кримінальних справ у суді Амстердама;
суд: оскільки це зазначено таким чином, будь-який суд, а в інших випадках — суд Амстердама;
Наш Міністр: наш Міністр юстиції;
орган юстиції, що видає: орган юстиції держави-члена Європейського Союзу, уповноважений згідно з національним правом на видачу європейського ордера на арешт;
держава-член, що видає: держава-член Європейського Союзу, в якій здійснює свою діяльність судовий орган, що видає;
виконавчий судовий орган: судовий орган держави-члена Європейського Союзу, уповноважений згідно з національним правом на прийняття рішення про видачу особи на підставі європейського ордера на арешт, а в частині, що стосується статті 39, частини другої, — будь-який суд;
держава-член виконання: держава-член Європейського Союзу, в якій здійснює свою діяльність орган юстиції, що виконує рішення;
Шенгенська конвенція про виконання: Конвенція про виконання Угоди, укладеної 14 червня 1985 року між урядами держав Економічного союзу Бенілюксу, Федеративної Республіки Німеччина та Французької Республіки про поступове скасування контролю на спільних кордонах, Шенген, 19 червня 1990 року (Trb. 1985, 101);
Конвенція ЄС про взаємну правову допомогу 2000 року: Конвенція, встановлена Радою відповідно до статті 34 Договору про Європейський Союз, про взаємну правову допомогу у кримінальних справах між державами-членами Європейського Союзу, Брюссель, 29 травня 2000 року (Trb. 2000, 96);
Регламент ЄОП: Регламент Ради (ЄС) 2017/1939 від 12 жовтня 2017 року про впровадження посиленої співпраці щодо створення Європейської прокуратури («ЄОП») (Офіційний вісник ЄС 2017, L 283).
In deze wet wordt verstaan onder:
overlevering: de terbeschikkingstelling van een persoon door de justitiële autoriteiten van de ene lidstaat aan de justitiële autoriteiten van een andere lidstaat van de Europese Unie ten behoeve van hetzij een in die andere lidstaat tegen hem gericht strafrechtelijk onderzoek, hetzij de tenuitvoerlegging van een hem opgelegde vrijheidsbenemende straf of maatregel;
Europees aanhoudingsbevel: de schriftelijk vastgelegde beslissing van een justitiële autoriteit van een lidstaat van de Europese Unie strekkende tot de aanhouding en de overlevering van een persoon door de justitiële autoriteit van een andere lidstaat;
vrijheidsstraffen: door de rechter op te leggen straffen met een vrijheidsbenemend karakter alsmede de door deze naast of in plaats van een straf op te leggen maatregelen strekkende tot vrijheidsbeneming;
opgeëiste persoon: de persoon op wie een Europees aanhoudingsbevel, een signalering in het Schengen-informatiesysteem of via Interpol strekkende tot aanhouding en overlevering betrekking heeft;
officier van justitie: voor zover aldus vermeld, elke officier van justitie, en overigens de officier van justitie bij het arrondissementsparket Amsterdam;
rechter-commissaris: voor zover aldus vermeld, elke rechter-commissaris belast met de behandeling van strafzaken, en overigens, de rechter-commissaris belast met de behandeling van strafzaken in de rechtbank Amsterdam;
rechtbank: voor zover aldus vermeld, elke rechtbank, en overigens de rechtbank Amsterdam;
Onze Minister: Onze Minister van Justitie;
uitvaardigende justitiële autoriteit: de justitiële autoriteit van een lidstaat van de Europese Unie, krachtens het nationale recht bevoegd tot het afgeven van een Europees aanhoudingsbevel;
uitvaardigende lidstaat: de lidstaat van de Europese Unie waar de uitvaardigende justitiële autoriteit werkzaam is;
uitvoerende justitiële autoriteit: de justitiële autoriteit van een lidstaat van de Europese Unie, krachtens het nationale recht bevoegd tot het nemen van de beslissing tot overlevering op basis van een Europees aanhoudingsbevel en voor zover het artikel 39, tweede lid, betreft, elke rechtbank;
uitvoerende lidstaat: de lidstaat van de Europese Unie waar de uitvoerende justitiële autoriteit werkzaam is;
Uitvoeringsovereenkomst van Schengen: de Overeenkomst ter uitvoering van het tussen de regeringen van de staten van de Benelux Economische Unie, de Bondsrepubliek Duitsland en de Franse Republiek op 14 juni 1985 gesloten Akkoord betreffende de geleidelijke afschaffing van de controles aan de gemeenschappelijke grenzen, Schengen, 19 juni 1990 (Trb. 1985, 101);
EU-rechtshulpovereenkomst 2000: de Overeenkomst, door de Raad vastgesteld overeenkomstig artikel 34 van het Verdrag betreffende de Europese Unie, betreffende de wederzijdse rechtshulp in strafzaken tussen de Lid-Staten van de Europese Unie, Brussel, 29 mei 2000 (Trb. 2000, 96);
Verordening EOM: de Verordening (EU) 2017/1939 van de Raad van 12 oktober 2017 betreffende nauwere samenwerking bij de instelling bij de instelling van het Europees Openbaar Ministerie («EOM») (PbEU 2017, L 283).