Стаття 37
чиннаВимоги щодо документів, які підлягають внесенню до реєстру · Vereisten waaraan ter inschrijving aangeboden stukken moeten voldoen in verband met de aard van het in te schrijven feit
Нотаріальна заява, як це передбачено статтями 26, 30, 34 та 36, містить, окрім того, що визначено у цих статтях, також заяву нотаріуса про те, що:
або за умови, що всі особи, які як сторони залучені до факту, що підлягає реєстрації, повідомили нотаріуса про свою згоду на таку реєстрацію;
або що йому були подані та додані до заяви докази, які достатньою мірою підтверджують, що факт, який підлягає реєстрації, дійсно мав місце, або, у випадку заяви, як це передбачено статтею 36, частиною другою, що право існує;
або те, що він не може виконати вимоги, встановлені в пунктах «а» та «b».
У випадку, передбаченому в першому пункті, підпункті c, зберігач вносить подання нотаріального акта лише до реєстру попередніх записів, і реєстрація може відбутися лише за розпорядженням суду. Другий, третій та четвертий пункти, перше речення, а також п'ятий та шостий пункти статті 20 Книги 3 Цивільного кодексу застосовуються відповідним чином з тією умовою, що розпорядження надається лише в тому разі, якщо позивач, окрім зберігача, своєчасно залучив до провадження всіх осіб, які є сторонами факту, що підлягає реєстрації.
Судові витрати покладаються на позивача, за винятком випадків, коли позов задовольняється попри заперечення, у якому разі особа, яка подала заперечення, зобов’язується до відшкодування витрат.
Якщо поданий документ також не відповідає вимогам для реєстрації, реєстратор при внесенні попереднього запису зазначає виниклі заперечення, а стаття 20 Книги 3 Цивільного кодексу застосовується таким чином, що вимога про видачу зазначеного в ній наказу може бути заявлена лише разом із вимогою, що ґрунтується на положеннях другого абзацу.
Een notariële verklaring, als bedoeld in de artikelen 26, 30, 34 en 36, houdt behalve hetgeen in deze artikelen is voorgeschreven, tevens in een verklaring van de notaris:
hetzij dat allen die als partij bij het in te schrijven feit betrokken zijn aan de notaris hebben medegedeeld met de inschrijving in te stemmen;
hetzij dat bewijsstukken aan hem zijn overgelegd en aan de verklaring gehecht, die genoegzaam aantonen dat het in te schrijven feit zich inderdaad heeft voorgedaan dan wel, in geval van een verklaring als bedoeld in artikel 36, tweede lid, dat het recht bestaat;
hetzij dat hij niet aan het onder a en b gestelde kan voldoen.
In het in het eerste lid, onder c, bedoelde geval boekt de bewaarder de aanbieding van de notariële verklaring slechts in het register van voorlopige aantekeningen en kan inschrijving alleen plaatsvinden op bevel van de rechter. Het tweede, derde en vierde lid, eerste volzin, alsmede het vijfde en zesde lid van artikel 20 van Boek 3 van het Burgerlijk Wetboek zijn van overeenkomstige toepassing met dien verstande, dat het bevel slechts wordt gegeven, indien de eiser naast de bewaarder allen die als partij bij het in te schrijven feit zijn betrokken, tijdig in het geding heeft geroepen.
De kosten van het geding blijven voor rekening van de eiser, tenzij de vordering ondanks verweer wordt toegewezen, in welk geval degene die het verweer heeft gevoerd in de kosten wordt veroordeeld.
Wanneer het aangeboden stuk ook overigens niet aan de vereisten voor inschrijving voldoet, vermeldt de bewaarder bij de voorlopige aantekening tevens de gerezen bedenkingen en is artikel 20 van Boek 3 van het Burgerlijk Wetboek in dier voege van toepassing dat het daarbedoelde bevel slechts tezamen met dat uit hoofde van het tweede lid kan worden gevorderd.