Стаття 13
чиннаDwanginvordering
На відміну від статті 4:123 Загального закону про адміністративне право, вручення наказу про примусове виконання здійснюється відповідно до правил Цивільного процесуального кодексу щодо вручення процесуальних документів. У наказі про примусове виконання зазначається, що платник податків може подати заперечення проти виконання такого наказу.
Якщо вручення здійснюється відповідно до статті 47 Цивільного процесуального кодексу, на конверті, всупереч другому реченню другого абзацу цієї статті, замість імені, посади, службової адреси та номера телефону судового виконавця зазначається, який отримувач надав доручення на вручення, а також його службова адреса та номер телефону.
На відміну від статті 4:123 Загального закону про адміністративне право, вручення виконавчого напису (dwangbevel) з наказом про сплату може також здійснюватися шляхом надсилання поштою отримувачем копії виконавчого напису з наказом про сплату, призначеної для платника податків. Якщо виконавчий напис підлягає виконанню, як це передбачено статтею 14, наказ про сплату вважається врученим податковим судовим виконавцем, на якого покладено виконання. На нерозкритому конверті, в якому копія надсилається поштою, зазначаються ім'я та адреса платника податків, а також вказівка на те, що вміст потребує негайної уваги.
Вручення документів у порядку, передбаченому третім абзацом, неможливе у випадку, якщо:
отримувачу стало відомо, що вимога про сплату не досягла платника податків, або
Стягнення здійснюється із застосуванням статті 15, частини першої, вступної частини та підпункту «a» або підпункту «b».
Для застосування статей 14, 19 та 20 виконавчий напис (dwangbevel) з наказом про здійснення платежу, вручений відповідно до третьої частини, вважається врученим через два дні після дати відправлення поштою виконавчого напису з наказом про здійснення платежу.
In afwijking van artikel 4:123 van de Algemene wet bestuursrecht geschiedt de betekening van het dwangbevel overeenkomstig de regels van het Wetboek van Burgerlijke Rechtsvordering met betrekking tot de betekening van exploten. Het dwangbevel vermeldt dat de belastingschuldige tegen de tenuitvoerlegging van een dwangbevel in verzet kan komen.
Indien de betekening geschiedt overeenkomstig artikel 47 van het Wetboek van Burgerlijke Rechtsvordering, vermeldt de envelop, in afwijking van de tweede volzin van het tweede lid van dat artikel, in plaats van de naam, de hoedanigheid, het kantooradres en telefoonnummer van de deurwaarder, welke ontvanger de opdracht tot betekening heeft verstrekt, alsmede diens kantooradres en telefoonnummer.
In afwijking van artikel 4:123 van de Algemene wet bestuursrecht kan de betekening van het dwangbevel met bevel tot betaling ook geschieden door het ter post bezorgen van een voor de belastingschuldige bestemd afschrift van het dwangbevel met bevel tot betaling door de ontvanger. Indien het dwangbevel ten uitvoer wordt gelegd als bedoeld in artikel 14, wordt het bevel tot betaling geacht te zijn betekend door de belastingdeurwaarder die belast is met de tenuitvoerlegging. Uit de ongeopende envelop waarin het afschrift ter post wordt bezorgd, blijkt de naam en het adres van de belastingschuldige, alsmede een aanduiding dat de inhoud de onmiddellijke aandacht behoeft.
Betekening op de voet van het derde lid is niet mogelijk ingeval:
de ontvanger is gebleken dat de aanmaning de belastingschuldige niet heeft bereikt, of
de invordering geschiedt met toepassing van artikel 15, eerste lid, aanhef en onderdeel a of onderdeel b.
Voor de toepassing van de artikelen 14, 19 en 20 wordt het dwangbevel met bevel tot betaling dat op de voet van het derde lid is betekend, geacht te zijn betekend twee dagen na de datum van de terpostbezorging van het dwangbevel met bevel tot betaling.