Стаття 1:163
чиннаРозірвання шлюбу · Розлучення (echtscheiding)
Розірвання шлюбу відбувається шляхом реєстрації рішення в реєстрах актів цивільного стану.
Реєстрація здійснюється за заявою сторін або однієї з них.
Якщо заяву про реєстрацію не подано не пізніше ніж через шість місяців після дня, коли судове рішення набрало законної сили, судове рішення втрачає свою чинність.
De echtscheiding komt tot stand door de inschrijving van de beschikking in de registers van de burgerlijke stand.
De inschrijving geschiedt op verzoek van partijen of van één van hen.
Indien het verzoek tot inschrijving niet is gedaan uiterlijk zes maanden na de dag waarop de beschikking in kracht van gewijsde is gegaan, verliest de beschikking haar kracht.
Рішення Верховного суду Нідерландів (Hoge Raad), у яких застосовується ця стаття. Анотації — неофіційний переклад.
Сімейне право. Інтерес у поданні апеляційної скарги. Сторона має інтерес у поданні апеляційної скарги на рішення про розірвання шлюбу (echtscheiding), незважаючи на внесення запису про рішення суду першої інстанції, яким було проголошено розірвання шлюбу, оскільки розірвання шлюбу здійснюється лише шляхом внесення до реєстрів цивільного стану запису про рішення про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (ст. 1:163 абзац 1 у поєднанні зі ст. 1:20 абзац 2 Цивільного кодексу (Burgerlijk Wetboek)).
Рішення на rechtspraak.nlСімейне право. Розірвання шлюбу; судове рішення про розірвання шлюбу, на яке було подано апеляційну скаргу, набирає законної сили в розумінні п. 3 ст. 1:163 Цивільного кодексу (Burgerlijk Wetboek) лише після того, як рішення суду апеляційної інстанції набере законної сили, також і у випадках, коли апеляційну скаргу, можливо, було подано запізно; це правило не знає винятків у випадках, коли з самого початку виключено будь-який сумнів щодо своєчасності або правомірності використання засобу правового захисту, вже тому, що питання про те, чи дійсно «будь-який» сумнів виключено, знову може дати привід для дискусії та невпевненості; Верховний Суд (Hoge Raad) у цьому відношенні відступає від правової позиції, викладеної у рішенні Верховного Суду від 6 січня 1961 року, NJ 1963, 150.
Рішення на rechtspraak.nl