Законодавство Нідерландів

Стаття 1:297

чинна

Батьківська влада над неповнолітніми дітьми · Опікунство (voogdij) · § Опіка, призначена судом

Цивільний кодекс — Книга 1 · Титул 14 · Розділ 6 · § 3 · Редакція діє з 2015-01-01

Оригінал
1.

Суд призначає опікуна аналогічним чином, коли заходи є необхідними у зв'язку з:

a.

тимчасова неможливість здійснення опікуном батьківської відповідальності (gezag); або

b.

невідомість факту існування або місця перебування опікуна; або

c.

невиконання опікуном обов’язків щодо здійснення батьківської влади.

2.

Якщо призначення ґрунтується на пункті «c» першого абзацу, суд може призначити призначеному опікуну винагороду, а опікун, який не виконав свої зобов'язання, несе відповідальність перед неповнолітнім за витрати, спричинені заміною, а також, без шкоди для його права регресу до призначеного опікуна, за дії останнього.

3.

Якщо обставини, зазначені в першому абзаці, відпали, опікун може бути звільнений судом від виконання своїх обов'язків за власною заявою (verzoek) або за заявою особи, яку він замінює, за винятком випадків, коли суд не вважає це необхідним в інтересах дитини.

4.

Якщо у випадку спільного здійснення опіки одна з обставин, зазначених у першому абзаці, виникає стосовно одного з двох опікунів, інший опікун здійснює батьківську владу над дітьми одноособово. Як тільки ця обставина припиняється, спільна опіка поновлюється. Другий абзац не застосовується.

1.

De rechtbank benoemt insgelijks een voogd, wanneer voorziening nodig is wegens:

a.

tijdelijke onmogelijkheid, waarin een voogd zich bevindt, het gezag uit te oefenen; of

b.

onbekendheid van bestaan of verblijfplaats van de voogd; of

c.

in gebreke blijven van de voogd, het gezag uit te oefenen.

2.

Is de benoeming op het eerste lid onder c gegrond, dan kan de rechtbank de benoemde voogd een beloning toekennen en is de in gebreke gebleven voogd jegens de minderjarige aansprakelijk voor de kosten die de vervanging veroorzaakt, alsmede, behoudens zijn verhaal op de benoemde voogd, voor diens verrichtingen.

3.

Indien de in het eerste lid genoemde omstandigheden zijn vervallen, kan de voogd op eigen verzoek of op verzoek van degene die hij vervangt, door de rechtbank worden ontslagen tenzij de rechtbank dit niet in het belang van het kind noodzakelijk oordeelt.

4.

Indien in geval van gezamenlijke uitoefening van de voogdij een van de in het eerste lid bedoelde omstandigheden zich voordoet ten aanzien van een van beide voogden, oefent de andere voogd het gezag over de kinderen alleen uit. Zodra deze omstandigheid is vervallen, herleeft de gezamenlijke voogdij. Het tweede lid is niet van toepassing.