Стаття 311
чиннаОСОБЛИВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Для цілей цієї глави, без шкоди для інших положень законодавства Співтовариства, терміни вживаються у такому значенні:
1) «вживані товари»: рухомі матеріальні речі, які можуть бути використані повторно у стані, в якому вони перебувають, або після ремонту, за винятком творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату, а також за винятком дорогоцінних металів або дорогоцінного каміння, як це визначено державами-членами;
2) «предмети мистецтва»: товари, зазначені у додатку IX, частина A;
3) «предмети для колекцій»: товари, зазначені у додатку IX, частина B;
4) «антикваріат»: товари, зазначені у додатку IX, частина C;
5) «платник податку — перепродавець»: будь-який платник податку, який у межах своєї економічної діяльності купує, призначає для цілей підприємницької діяльності або імпортує вживані товари, витвори мистецтва, предмети колекціонування чи антикваріат з метою перепродажу, незалежно від того, чи діє цей платник податку від власного імені, чи, відповідно до договору комісії на купівлю або продаж, за рахунок третьої особи;
6) «організатор публічного аукціону»: будь-який платник податків, який у межах своєї економічної діяльності пропонує на публічному аукціоні товар для передачі особі, що запропонувала найвищу ціну;
7) «замовник організатора публічного аукціону»: будь-яка особа, яка передає товар організатору публічного аукціону на підставі договору комісійного продажу.
2. Держави-члени не зобов’язані розглядати предмети, зазначені у додатку IX, частина А, пункти 5, 6 та 7, як витвори мистецтва.
3. Договір про продаж на комісійних засадах, зазначений у пункті 7 частини 1, повинен передбачати, що організатор виставляє майно на відкритий аукціон від власного імені, але за рахунок свого довірителя, та передає майно від власного імені, але за рахунок свого довірителя, особі, яка запропонувала найвищу ціну, якій майно присуджується під час відкритого продажу.
1. Voor de toepassing van dit hoofdstuk, en onverminderd andere communautaire bepalingen, wordt verstaan onder:
1) „gebruikte goederen”: roerende lichamelijke zaken die in de staat waarin zij verkeren of na herstelling opnieuw kunnen worden gebruikt, andere dan kunstvoorwerpen, voorwerpen voor verzamelingen en antiquiteiten, en andere dan edele metalen of edelstenen als omschreven door de lidstaten;
2) „kunstvoorwerpen”: de in bijlage IX, deel A, genoemde goederen;
3) „voorwerpen voor verzamelingen”: de in bijlage IX, deel B, genoemde goederen;
4) „antiquiteiten”: de in bijlage IX, deel C, genoemde goederen;
5) „belastingplichtige wederverkoper”: elke belastingplichtige die in het kader van zijn economische activiteit gebruikte goederen, kunstvoorwerpen, voorwerpen voor verzamelingen of antiquiteiten koopt, voor bedrijfsdoeleinden bestemt dan wel invoert met het oog op wederverkoop, ongeacht of deze belastingplichtige handelt voor eigen rekening dan wel, ingevolge een overeenkomst tot aan- of verkoop in commissie, voor rekening van een derde;
6) „organisator van een openbare veiling”: elke belastingplichtige die in het kader van zijn economische activiteit op een openbare veiling een goed aanbiedt voor overdracht aan de meestbiedende;
7) „opdrachtgever van een organisator van een openbare veiling”: elke persoon die een goed overdraagt aan een organisator van een openbare veiling ingevolge een overeenkomst tot verkoop in commissie.
2. De lidstaten behoeven de in bijlage IX, deel A, punten 5, 6 en 7, genoemde voorwerpen niet als kunstvoorwerpen te beschouwen.
3. De in lid 1, punt 7), bedoelde overeenkomst tot verkoop in commissie moet bepalen dat de organisator het goed in eigen naam, maar voor rekening van zijn opdrachtgever, in openbare veiling brengt en het goed in eigen naam, maar voor rekening van zijn opdrachtgever, overdraagt aan de meestbiedende aan wie het goed tijdens de openbare verkoping wordt gegund.