Стаття 29b
чиннаПерехідні та прикінцеві положення
Працівник:
яка безпосередньо перед початком трудових відносин (dienstbetrekking), як зазначено у статтях 3, 4 або 5, мала право на виплату на підставі Закону про працю та дохід відповідно до працездатності (Wet werk en inkomen naar arbeidsvermogen),
стосовно особи, щодо якої в ході експертизи працездатності було встановлено, що він у перший день після закінчення періоду очікування, зазначеного у статті 23 Закону про працю та дохід відповідно до працездатності (Wet werk en inkomen naar arbeidsvermogen), або періоду, зазначеного у статті 24, частині першій, статті 25, частині дев'ятій, або статті 26, частині другій, другому реченні вказаного Закону, або після закінчення періоду, зазначеного у статті 629, частині одинадцятій, пункті «а» Книги 7 Цивільного кодексу (Burgerlijk Wetboek), або періоду, зазначеного у статті 29, частині десятій, пункті «а», або статті 76а, частині шостій, пункті «а»:
менше ніж на 35% непрацездатний,
а також на перший день одинадцятого тижня, що передує цьому дню, більше не перебував у трудових відносинах або не перебував у трудових відносинах з іншим роботодавцем, ніж його власний роботодавець, за винятком випадків, коли трудові відносини з таким іншим роботодавцем вже існували на перший день періоду очікування,
не є здатним до виконання власної або іншої підходящої роботи у власного роботодавця, та
протягом п'яти років після цього дня розпочне виконання робіт на підставі трудових відносин у роботодавця,
яка ще не досягла вісімнадцятирічного віку та у зв'язку з хворобою або вадою відчуває або відчувала перешкоди під час здобуття освіти і протягом п'яти років після завершення такого навчання розпочинає виконання роботи на підставі трудового договору, або
яка не є працівником у розумінні пункту «а» частини другої, досягла вісімнадцятирічного віку або є старшою та у зв'язку з хворобою або вадою зазнає чи зазнавала перешкод під час здобуття освіти і протягом п'яти років після завершення такого навчання розпочинає виконання роботи на підставі трудових правовідносин,
має з першого дня своєї непрацездатності право на допомогу по хворобі за періоди непрацездатності у зв'язку з хворобою, що розпочалися протягом п'яти років після початку трудових відносин.
Працівник:
яка до початку своїх трудових відносин, зазначених у статтях 3, 4 або 5, мала або має право на допомогу по непрацездатності або підтримку у працевлаштуванні на підставі Закону про забезпечення працездатності молодих осіб з інвалідністю (Wet arbeidsongeschiktheidsvoorziening jonggehandicapten),
яка уклала трудовий договір з роботодавцем у розумінні статті 7 Закону про соціальну зайнятість (Wet sociale werkvoorziening),
трудові відносини якого, зазначені у статтях 3, 4 або 5, розпочалися до виникнення у нього права на допомогу по непрацездатності або підтримку працевлаштування на підставі Закону про забезпечення непрацездатних осіб з інвалідністю з дитинства (Wet arbeidsongeschiktheidsvoorziening jonggehandicapten), оскільки такі трудові відносини розпочалися до досягнення ним вісімнадцятирічного віку,
яка безпосередньо перед початком своїх трудових відносин з роботодавцем, що не є роботодавцем у розумінні статті 7 Закону про соціальне працевлаштування (Wet sociale werkvoorziening), перебувала у трудових відносинах у розумінні статті 2 Закону про соціальне працевлаштування або перебувала у трудових відносинах, визначених на підставі частини п’ятої статті 38f Закону про фінансування соціального страхування (Wet financiering sociale verzekeringen), або мала чинне рішення про встановлення показань на підставі статті 11 Закону про соціальне працевлаштування у редакції, що діяла станом на 31 грудня 2014 року,
особа, яка до початку її трудових відносин, зазначених у статтях 3, 4 або 5, що розпочалися 1 січня 2015 року або після цієї зати, є особою, яка за сприяння у працевлаштуванні з боку колегії бургомістра та членів муніципальної ради на підставі пункту «а» частини першої статті 7, або пункту «а» частини першої чи частини третьої статті 7а Закону про участь (Participatiewet) була або є працевлаштованою, або є особою, за яку надається субсидія на оплату праці на підставі частини другої статті 10d Закону про участь, і щодо якої Інститутом страхування працівників (Uitvoeringsinstituut werknemersverzekeringen) встановлено, що вона не здатна заробляти встановлений законом мінімальний розмір заробітної плати, зазначений у пункті «с» статті 2 Закону про участь, або щодо якої колегією бургомістра та членів муніципальної ради відповідно до вимог, встановлених для визначення вартості праці на підставі частини першої або другої статті 10d Закону про участь, встановлено вартість праці, що є нижчою за встановлений законом мінімальний розмір заробітної плати, зазначений у пункті «с» статті 2 Закону про участь, або
яка виконує роботу в межах трудових відносин, як це передбачено пунктом першим статті 10b Закону про участь (Participatiewet), та не є працівником у розумінні пункту «e
має з першого дня своєї непрацездатності право на допомогу по хворобі за періоди непрацездатності у зв’язку із хворобою, що розпочалися після початку трудових відносин. Право на допомогу по хворобі працівника, зазначеного у пункті «c», виникає не раніше, ніж його право на виплату по непрацездатності або трудову підтримку на підставі Закону про забезпечення на випадок непрацездатності молодих інвалідів (Wet arbeidsongeschiktheidsvoorziening jonggehandicapten). Право на допомогу по хворобі працівника, зазначеного у пункті «e», виникає не раніше моменту, коли він стає особою з обмеженою працездатністю у розумінні статті 38b, частини першої або другої, Закону про фінансування соціального страхування (Wet financiering sociale verzekeringen).
На працівника, зазначеного у частині другій, пунктах d, e та f, положення частини першої, пунктів c та d, не поширюються.
Працівник, який має право на виплату на підставі Закону про працю та дохід відповідно до працездатності (Wet werk en inkomen naar arbeidsvermogen) і стосовно якого трудові відносини, зазначені у статтях 3, 4 або 5, продовжуються у його роботодавця після встановлення такого права, має право на допомогу по хворобі (ziekengeld) з першого дня своєї непрацездатності за періоди непрацездатності у зв'язку з хворобою, що розпочалися протягом п'яти років після встановлення права на виплату.
Допомога по хворобі (ziekengeld), зазначена в першому, другому та четвертому абзацах, становить 70% від денної заробітної плати застрахованої особи.
На відступ від положень п'ятої частини, допомога по хворобі протягом періоду у 52 тижні з першого дня непрацездатності працівника, зазначеного у статті 3, за заявою (verzoek) роботодавця встановлюється у розмірі денної заробітної плати, з урахуванням того, що допомога по хворобі не може перевищувати розмір вимоги працівника на заробітну плату, яку роботодавець був би зобов'язаний виплатити, якби з неї не було вирахувано допомогу по хворобі. Якщо працівник на підставі статті 629 Книги 7 Цивільного кодексу (Burgerlijk Wetboek) не має права на заробітну плату за перші два дні періоду, зазначеного у першому реченні, то, на відступ від першого речення, допомога по хворобі за кожен із цих днів встановлюється у розмірі допомоги по хворобі за день, що безпосередньо настає за цими двома днями. Для визначення періоду у 52 тижні друге та третє речення п'ятої частини статті 29 застосовуються за аналогією.
Якщо працівник, зазначений у другому абзаці, працює на підставі трудового договору, як це передбачено статтею 7 Закону про соціальну зайнятість (Wet sociale werkvoorziening), денна заробітна плата, зазначена у п'ятому та шостому абзацах, зменшується на суму субсидії, що надається роботодавцю у розрахунку на робочі дні, як це передбачено статтею 7 Закону про соціальну зайнятість.
Ця стаття не застосовується, якщо працівник здійснює трудову діяльність у межах трудових відносин у розумінні статті 2 Закону про соціальне працевлаштування (Wet sociale werkvoorziening).
Нормативно-правовим актом міністерства можуть бути встановлені правила щодо частини другої.
Виконавчий інститут страхування працівників (Uitvoeringsinstituut werknemersverzekeringen) надає за заявою працівника або особи, яка очікує на вступ у трудові відносини з роботодавцем, висновок про те, чи відповідає заявник, на думку Виконавчого інституту страхування працівників, умовам для застосування пункту c або d частини першої.
Положення другого та третього абзаців щодо пункту «e» другого абзацу застосовуються за аналогією до особи з обмеженою працездатністю (arbeidsbeperkte), як це визначено у:
стаття 38b, частина перша, пункти d, e та f Закону про фінансування соціального страхування (Wet financiering sociale verzekeringen);
стаття 38b, частина друга, Закону про фінансування соціального страхування.
Для цілей цієї статті під працівником, як зазначено у другому абзаці, або особою з обмеженою працездатністю (arbeidsbeperkte), як зазначено в одинадцятому абзаці, також розуміється особа, яка більше не відповідає умовам на підставі другого або одинадцятого абзацу та вважається особою з обмеженою працездатністю на підставі статті 38b, шостий абзац, Закону про фінансування соціального страхування (Wet financiering sociale verzekeringen), наскільки це стосується періодів її непрацездатності через хворобу, що розпочалися до закінчення її включення до реєстру осіб з обмеженою працездатністю, як зазначено у статті 38d, перший абзац, зазначеного Закону.
De werknemer:
die onmiddellijk voorafgaand aan een dienstbetrekking als bedoeld in artikel 3, 4 of 5, recht had op een uitkering op grond van de Wet werk en inkomen naar arbeidsvermogen,
van wie in een arbeidskundig onderzoek is vastgesteld dat hij op de eerste dag na afloop van de wachttijd, bedoeld in artikel 23 van de Wet werk en inkomen naar arbeidsvermogen of van het tijdvak, bedoeld in artikel 24, eerste lid, 25, negende lid, of 26, tweede lid, tweede zin, van die wet of na afloop van het tijdvak, bedoeld in artikel 629, elfde lid, onderdeel a, van Boek 7 van het Burgerlijk Wetboek dan wel van het tijdvak, bedoeld in artikel 29, tiende lid, onderdeel a, of artikel 76a, zesde lid, onderdeel a,:
minder dan 35% arbeidsongeschikt is,
alsmede op de eerste dag van elf weken voorafgaand aan die dag geen dienstbetrekking meer had of geen dienstbetrekking had met een andere werkgever dan zijn eigen werkgever, tenzij de dienstbetrekking met die andere werkgever reeds bestond op de eerste dag van de wachttijd,
niet in staat is tot het verrichten van eigen of andere passende arbeid bij de eigen werkgever, en
binnen vijf jaar na die dag in dienstbetrekking werkzaamheden gaat verrichten bij een werkgever,
die de leeftijd van achttien jaar nog niet heeft bereikt en in verband met ziekte of gebrek een belemmering ondervindt of heeft ondervonden bij het volgen van onderwijs en binnen vijf jaar na afronding van dat onderwijs arbeid in dienstbetrekking gaat verrichten, of
die geen werknemer is als bedoeld in het tweede lid, onderdeel a, achttien jaar is of ouder en in verband met ziekte of gebrek een belemmering ondervindt of heeft ondervonden bij het volgen van onderwijs en binnen vijf jaar na afronding van dat onderwijs arbeid in dienstbetrekking gaat verrichten,
heeft vanaf de eerste dag van zijn ongeschiktheid tot werken recht op ziekengeld over perioden van ongeschiktheid tot werken wegens ziekte die zijn aangevangen in de vijf jaren na aanvang van de dienstbetrekking.
De werknemer:
die voorafgaand aan zijn dienstbetrekking, bedoeld in artikel 3, 4 of 5, recht had of heeft gehad op een arbeidsongeschiktheidsuitkering of arbeidsondersteuning op grond van de Wet arbeidsongeschiktheidsvoorziening jonggehandicapten,
die een arbeidsovereenkomst heeft gesloten met een werkgever als bedoeld in artikel 7 van de Wet sociale werkvoorziening,
wiens dienstbetrekking, bedoeld in artikel 3, 4 of 5, is aangevangen voordat zijn recht op een arbeidsongeschiktheidsuitkering of arbeidsondersteuning op grond van de Wet arbeidsongeschiktheidsvoorziening jonggehandicapten ontstond, omdat die dienstbetrekking is aangevangen voordat hij achttien jaar werd,
die onmiddellijk voorafgaande aan zijn dienstbetrekking met een werkgever, niet zijnde een werkgever als bedoeld in artikel 7 van de Wet sociale werkvoorziening, een dienstbetrekking had als bedoeld in artikel 2 van de Wet sociale werkvoorziening of een dienstbetrekking had, die is aangewezen op grond van artikel 38f, vijfde lid, van de Wet financiering sociale verzekeringen of een nog geldende indicatiebeschikking had op grond van artikel 11 van de Wet sociale werkvoorziening, zoals dat artikel luidde op 31 december 2014,
die, voorafgaand aan zijn dienstbetrekking, bedoeld in artikel 3, 4 of 5 die is aangevangen op of na 1 januari 2015, een persoon is die met ondersteuning bij de arbeidsinschakeling van het college van burgemeester en wethouders op grond van artikel 7, eerste lid, onderdeel a, of artikel 7a, eerste lid, onderdeel a, of derde lid, van de Participatiewet naar een dienstbetrekking is of werd toegeleid of een persoon is ten behoeve van wie loonkostensubsidie wordt verstrekt op grond van artikel 10d, tweede lid, van de Participatiewet, en van wie door het Uitvoeringsinstituut werknemersverzekeringen is vastgesteld dat hij niet in staat is tot het verdienen van het wettelijk minimumloon, bedoeld in artikel 2, onderdeel c, van de Participatiewet, dan wel van wie door het college van burgemeester en wethouders in overeenstemming met de eisen gesteld aan een loonwaardevaststelling op grond van artikel 10d, eerste of tweede lid, van de Participatiewet een loonwaarde is vastgesteld die minder bedraagt dan het wettelijk minimumloon, bedoeld in artikel 2, onderdeel c, van de Participatiewet, of
die arbeid verricht in een dienstbetrekking als bedoeld in artikel 10b, eerste lid, van de Participatiewet, niet zijnde een werknemer als bedoeld in onderdeel e
heeft vanaf de eerste dag van zijn ongeschiktheid tot werken recht op ziekengeld over perioden van ongeschiktheid tot werken wegens ziekte die zijn aangevangen na aanvang van de dienstbetrekking. Het recht op ziekengeld van de werknemer, bedoeld in onderdeel c, ontstaat niet eerder dan zijn recht op een arbeidsongeschiktheidsuitkering of arbeidsondersteuning op grond van de Wet arbeidsongeschiktheidsvoorziening jonggehandicapten. Het recht op ziekengeld van de werknemer, bedoeld in onderdeel e, ontstaat niet eerder dan het moment waarop hij een arbeidsbeperkte wordt als bedoeld in artikel 38b, eerste of tweede lid, van de Wet financiering sociale verzekeringen.
Op de werknemer, bedoeld in het tweede lid, onderdelen d, e en f, zijn het eerste lid, onderdelen c en d, niet van toepassing.
De werknemer die recht heeft op een uitkering op grond van de Wet werk en inkomen naar arbeidsvermogen en ten aanzien van wie een dienstbetrekking, bedoeld in artikel 3, 4 of 5, bij diens werkgever wordt voortgezet nadat dat recht is vastgesteld, heeft vanaf de eerste dag van zijn ongeschiktheid tot werken recht op ziekengeld over perioden van ongeschiktheid tot werken wegens ziekte die zijn aangevangen in de vijf jaren na vaststelling van het recht op uitkering.
Het ziekengeld, bedoeld in het eerste, tweede en vierde lid, bedraagt 70% van het dagloon van de verzekerde.
In afwijking van het vijfde lid wordt het ziekengeld in het tijdvak van 52 weken vanaf de eerste dag van ongeschiktheid tot werken van de werknemer, bedoeld in artikel 3, op verzoek van de werkgever gesteld op het dagloon, met dien verstande dat het ziekengeld niet meer kan bedragen dan de aanspraak van de werknemer op het loon dat de werkgever verschuldigd zou zijn, indien daarop geen ziekengeld in mindering zou zijn gebracht. Indien de werknemer op grond van artikel 629 van Boek 7 van het Burgerlijk Wetboek over de eerste twee dagen van het tijdvak, bedoeld in de eerste zin, geen recht op loon heeft, wordt, in afwijking van de eerste zin, het ziekengeld over elk van deze dagen gesteld op de hoogte van het ziekengeld op de dag direct volgend op die twee dagen. Voor het bepalen van het tijdvak van 52 weken zijn de tweede en derde zin van artikel 29, vijfde lid, van overeenkomstige toepassing.
Indien de werknemer, bedoeld in het tweede lid, werkzaam is op een arbeidsovereenkomst als bedoeld in artikel 7 van de Wet sociale werkvoorziening, wordt het dagloon, bedoeld in het vijfde en zesde lid, verminderd met het, naar werkdagen herleide, aan de werkgever verstrekte subsidiebedrag, bedoeld in artikel 7 van de Wet sociale werkvoorziening.
Dit artikel is niet van toepassing indien de werknemer werkzaam is in een dienstbetrekking in de zin van artikel 2 van de Wet sociale werkvoorziening.
Bij ministeriële regeling kunnen regels worden gesteld ten aanzien van het tweede lid.
Het Uitvoeringsinstituut werknemersverzekeringen verstrekt op verzoek van de werknemer of de persoon die verwacht een dienstbetrekking met een werkgever te zullen aangaan een verklaring of de aanvrager naar het oordeel van het Uitvoeringsinstituut werknemersverzekeringen voldoet aan de voorwaarden voor toepassing van het eerste lid, onderdeel c of d.
Het bepaalde in het tweede en derde lid inzake het tweede lid, onderdeel e, is van overeenkomstige toepassing op een arbeidsbeperkte als bedoeld in:
artikel 38b, eerste lid, onderdelen d, e en f, van de Wet financiering sociale verzekeringen;
artikel 38b, tweede lid, van de Wet financiering sociale verzekeringen.
Voor de toepassing van dit artikel wordt onder een werknemer als bedoeld in het tweede lid of arbeidsbeperkte als bedoeld in het elfde lid tevens verstaan de persoon die niet langer aan de voorwaarden op grond van het tweede of elfde lid voldoet en als arbeidsbeperkte wordt beschouwd op grond van artikel 38b, zesde lid, van de Wet financiering sociale verzekeringen voor zover het betreft zijn perioden van ongeschiktheid tot werken wegens ziekte die zijn aangevangen voordat zijn opname in de registratie van arbeidsbeperkten, bedoeld in artikel 38d, eerste lid, van die wet, eindigt.