Стаття 26
чиннаКонфіскація · Визнання та виконання іноземних рішень про конфіскацію
Виконання рішення про конфіскацію може бути відкладено, якщо:
рішення про конфіскацію стосується грошової суми, яка також була надіслана до однієї або кількох інших держав-членів з метою виконання на їхній території, і наш Міністр вважає, що існує ризик того, що загальний дохід від виконання перевищить суму, визначену в рішенні про конфіскацію;
інтереси триваючого кримінального провадження перешкоджають виконанню рішення;
визнано необхідним переклад рішення про конфіскацію;
рішення про конфіскацію стосується конкретного предмета, і щодо цього предмета вже триває процедура конфіскації.
Наш Міністр невідкладно письмово повідомляє органи держави-члена, що видала рішення, про зупинення виконання. У випадках, передбачених у першому абзаці, пунктах b – e включно, він робить це із зазначенням підстав та, за можливості, очікуваної тривалості зупинення.
Як тільки підстави для зупинення відпали, рішення підлягає виконанню. Органи держави-члена, що видала рішення, повинні бути негайно повідомлені про це у письмовій формі.
De tenuitvoerlegging van een beslissing tot confiscatie kan worden opgeschort indien:
de beslissing tot confiscatie een geldsom betreft die tevens aan een of meer andere lidstaten is gezonden met het oog op de tenuitvoerlegging aldaar en Onze Minister van oordeel is dat het risico bestaat dat de totale opbrengst van de tenuitvoerlegging hoger is dan het in de beslissing tot confiscatie bepaalde bedrag;
het belang van een lopend strafrechtelijk onderzoek zich verzet tegen de tenuitvoerlegging van de beslissing;
vertaling van de beslissing tot confiscatie nodig wordt geacht;
de beslissing tot confiscatie betrekking heeft op een specifiek voorwerp en met betrekking tot dit voorwerp reeds een procedure tot confiscatie loopt.
Onze Minister geeft de autoriteiten van de uitvaardigende lidstaat onverwijld schriftelijk kennis van de opschorting van de tenuitvoerlegging. In de gevallen, bedoeld in het eerste lid, onderdelen b tot en met e, doet hij dit onder vermelding van de gronden en zo mogelijk van de verwachte duur van de opschorting.
Zodra de gronden voor opschorting zijn vervallen, wordt de beslissing ten uitvoer gelegd. De autoriteiten van de uitvaardigende lidstaat worden hiervan onverwijld schriftelijk in kennis gesteld.