Стаття 11
чиннаРішення, що містять грошове стягнення · Визнання та виконання іноземних рішень, що містять грошове стягнення
Рішення, що підлягає визнанню та містить грошове стягнення, визнається та виконується відповідно до положень статей 6:1:1, 6:1:2, 6:1:9, 6:4:1, 6:4:3, 6:4:4, 6:4:5, 6:4:6 та 6:4:8 Кримінально-процесуального кодексу, якщо інше не передбачено цим законом.
Якщо рішення, що підлягає виконанню, було винесено у формі ухвали (beschikking) і стосується діянь, що суперечать правилам дорожнього руху, включаючи порушення законодавства про час керування та відпочинку, а також законодавства щодо небезпечних вантажів, то статті 28–30 Закону про адміністративно-правове забезпечення дотримання правил дорожнього руху (Wet administratiefrechtelijke handhaving verkeersvoorschriften) застосовуються відповідним чином, з урахуванням того, що суддя з цивільних справ (kantonrechter) суду округу Північні Нідерланди є компетентним розглядати вимогу про надання дозволу на застосування примусового заходу у вигляді арешту (gijzeling).
Прокурор та Наш Міністр можуть зупинити виконання протягом періоду, необхідного для забезпечення перекладу рішення, що підлягає виконанню.
За винятком випадків, зазначених у статті 12, розмір накладеного грошового стягнення залишається незмінним.
Een voor erkenning vatbare beslissing, houdende een geldelijke sanctie, wordt erkend en ten uitvoer gelegd overeenkomstig het bepaalde in de artikelen 6:1:1, 6:1:2, 6:1:9, 6:4:1, 6:4:3, 6:4:4, 6:4:5, 6:4:6 en 6:4:8 van het Wetboek van Strafvordering, tenzij in deze wet anders is bepaald.
Indien de ten uitvoer te leggen beslissing is opgelegd bij beschikking en betrekking heeft op gedragingen in strijd met de verkeersregels, met inbegrip van overtredingen van de rij- en rusttijdenwetgeving en van de wetgeving inzake gevaarlijke goederen zijn, in voorkomend geval, de artikelen 28 tot en met 30 van de Wet administratiefrechtelijke handhaving verkeersvoorschriften van overeenkomstige toepassing, met dien verstande dat de kantonrechter van de rechtbank van het arrondissement Noord-Nederland bevoegd is de vordering tot het verlenen van de machtiging tot het toepassen van het dwangmiddel gijzeling te behandelen.
De officier van justitie en Onze Minister kunnen de tenuitvoerlegging opschorten gedurende de periode die nodig is om de ten uitvoer te leggen beslissing te laten vertalen.
Behoudens de in artikel 12 genoemde gevallen blijft de hoogte van de opgelegde geldelijke sanctie ongewijzigd.