Стаття 58
чиннаВІДМОВА, ПРИПИНЕННЯ ТА НЕДІЙСНІСТЬ
1. Права власника торговельної марки Європейського Союзу (Uniemerk) визнаються такими, що припинилися, за позовом до Відомства або за зустрічним позовом у провадженні щодо порушення прав:
а) якщо торговельна марка протягом безперервного п’ятирічного періоду не використовувалася належним чином у Союзі для товарів або послуг, стосовно яких вона зареєстрована, і немає поважних причин для її невикористання; проте визнання торговельної марки Союзу такою, що втратила чинність, не може бути витребуване, якщо в період між закінченням п’ятирічного строку та поданням позову або зустрічного позову торговельна марка була вперше або повторно використана належним чином; однак початок використання або відновлення використання протягом трьох місяців до подання позову або зустрічного позову, за умови, що тримісячний період розпочався не раніше закінчення безперервного п’ятирічного періоду невикористання, не береться до уваги, якщо підготовка до початку використання або відновлення використання була здійснена лише після того, як власник торговельної марки дізнався про те, що позов або зустрічний позов може бути поданий;
b) якщо внаслідок дій або бездіяльності власника торговельної марки вона перетворилася на загальноприйняту в торгівлі назву товару або послуги, для яких вона була зареєстрована;
c) якщо внаслідок використання, яке здійснюється власником торговельної марки або за його згодою, торговельна марка може вводити громадськість в оману щодо товарів або послуг, для яких вона зареєстрована, зокрема стосовно виду, якості або місця походження цих товарів чи послуг.
2. Якщо підстава для припинення права існує лише стосовно частини товарів або послуг, для яких зареєстровано торговельну марку Європейського Союзу (Uniemerk), права власника торговельної марки визнаються припиненими лише щодо відповідних товарів або послуг.
1. De rechten van de houder van het Uniemerk worden op vordering bij het Bureau of op reconventionele vordering in een inbreukprocedure vervallen verklaard:
a) wanneer het merk in een ononderbroken periode van vijf jaar niet normaal in de Unie is gebruikt voor de waren of diensten waarvoor het ingeschreven is en er geen geldige reden is voor het niet gebruiken; vervallenverklaring van een Uniemerk kan echter niet worden gevorderd wanneer het merk in de periode tussen het verstrijken van de vijfjarige periode en de instelling van de vordering of de reconventionele vordering, voor het eerst of opnieuw normaal is gebruikt; begin van gebruik of hernieuwd gebruik binnen drie maanden vóór de instelling van de vordering of van de reconventionele vordering, met dien verstande dat de periode van drie maanden ten vroegste na het verstrijken van de ononderbroken periode van vijf jaar van het niet gebruiken is ingegaan, wordt echter niet in aanmerking genomen indien de voorbereiding voor het begin van gebruik of het hernieuwde gebruik pas getroffen wordt, nadat de merkhouder er kennis van heeft gekregen dat de vordering of de reconventionele vordering kan worden ingesteld;
b) wanneer het merk door toedoen of nalaten van de merkhouder tot de in de handel gebruikelijke benaming is geworden van een waar of dienst waarvoor het ingeschreven is;
c) indien het merk als gevolg van het gebruik dat ervan wordt gemaakt door de merkhouder of met zijn instemming, voor de waren of diensten waarvoor het ingeschreven is, het publiek kan misleiden, met name over de soort, de kwaliteit of de plaats van herkomst van deze waren of diensten.
2. Indien de grond van verval slechts bestaat voor een deel van de waren of diensten waarvoor het Uniemerk is ingeschreven, worden de rechten van de merkhouder alleen voor de betrokken waren of diensten vervallen verklaard.