Стаття 16
чиннаПроцедура видачі · Voorlopige aanhouding
Втікач, щодо якого було наказано тримання під вартою відповідно до статті 15, підлягає звільненню з-під варти — за винятком можливості подальшого позбавлення волі на інших підставах:
якщо це буде наказано судом (de rechtbank), суддею-комісаром або прокурором, за власною ініціативою або за заявою особи, що переховується від правосуддя, чи її захисника;
якщо сплинув строк, протягом якого, згідно із застосовним договором, за попереднім затриманням має послідувати заява про екстрадицію, і така заява на цей момент не була подана;
як тільки строк зберігання триватиме двадцять днів.
У випадках, коли застосовується стаття 13, частина третя, строки, зазначені у попередній частині під пунктами b та c, після закінчення яких особа, що переховується від правосуддя, має бути звільнена, продовжуються на чотири дні.
Een voortvluchtige wiens bewaring overeenkomstig artikel 15 is bevolen, wordt - behoudens de mogelijkheid van verdere vrijheidsbeneming uit anderen hoofde - in vrijheid gesteld:
zodra zulks door de rechtbank, de rechter-commissaris of de officier van justitie, ambtshalve of op verzoek van de voortvluchtige of diens raadsman, wordt gelast;
zodra de termijn is verstreken binnen welke, volgens het toepasselijke verdrag, de voorlopige aanhouding moet worden gevolgd door een verzoek tot uitlevering, en zodanig verzoek niet inmiddels is gedaan;
zodra de bewaring twintig dagen heeft geduurd.
In gevallen waarin artikel 13, derde lid, toepassing vindt, worden de in het vorige lid, onder b en c, genoemde tijdvakken, na afloop waarvan de voortvluchtige in vrijheid moet worden gesteld, met vier dagen verlengd.