Законодавство Нідерландів

Стаття 108

чинна

Позовне провадження у першій інстанції · Відносна підсудність

Цивільний процесуальний кодекс (Rv) — Книга 1 · Книга 1 · Титул 2 · Розділ 3 · Редакція діє з 2011-07-01

Оригінал
1.

Якщо сторони у договорі визначили суд для розгляду спорів, що виникли або виникнуть у зв’язку з певними правовідносинами, які перебувають у їхньому вільному розпорядженні, то такий суд має виключну компетенцію щодо розгляду справи, якщо інше не випливає з договору.

2.

Якщо позовна вимога становить не більше 25 000 євро або стосується індивідуального трудового договору чи справи, як це передбачено статтею 101 або статтею 103, речення друге, то угода, зазначена в частині першій, не має юридичної сили, за винятком випадків, коли:

a.

вона була укладена після виникнення спору, або

b.

працівник, сторона, яка діє не у зв’язку зі здійсненням професійної або підприємницької діяльності, або орендар звертається до визначеного суду.

3.

Угода про визначення компетентного суду доводиться письмовим документом. Для цього достатньо письмового документа, що містить таке застереження або посилається на загальні умови, які містять таке застереження, за умови, що цей письмовий документ був прямо або мовчазно прийнятий іншою стороною або від її імені.

4.

Угода про визначення компетентного суду повинна розглядатися та оцінюватися як окрема угода. Визначений суд є компетентним розглядати питання щодо юридичної сили основного договору, частиною якого є угода про визначення компетентного суду або якого вона стосується.

1.

Hebben partijen bij overeenkomst een rechter aangewezen voor de kennisneming van geschillen die zijn ontstaan of zullen ontstaan naar aanleiding van een bepaalde rechtsbetrekking die tot hun vrije bepaling staat, dan is die rechter bij uitsluiting bevoegd van de zaak kennis te nemen, voorzover niet uit de overeenkomst anders voortvloeit.

2.

Beloopt de vordering evenwel ten hoogste € 25.000 of betreft het een individuele arbeidsovereenkomst dan wel een zaak als bedoeld in artikel 101 of artikel 103, tweede zin, dan heeft een overeenkomst als bedoeld in het eerste lid geen gevolg, tenzij:

a.

zij is aangegaan na het ontstaan van het geschil, of

b.

de werknemer, de partij die niet handelt in de uitoefening van beroep of bedrijf dan wel de huurder zich tot de aangewezen rechter wendt.

3.

Een overeenkomst tot aanwijzing van een bevoegde rechter wordt bewezen door een geschrift. Daarvoor is voldoende een geschrift dat een dergelijk beding bevat of dat verwijst naar algemene voorwaarden die een dergelijk beding bevatten, mits dat geschrift door of namens de wederpartij uitdrukkelijk of stilzwijgend is aanvaard.

4.

Een overeenkomst tot aanwijzing van een bevoegde rechter dient als een afzonderlijke overeenkomst te worden beschouwd en beoordeeld. De aangewezen rechter is bevoegd te oordelen over de rechtsgeldigheid van de hoofdovereenkomst waarvan een overeenkomst tot aanwijzing van een bevoegde rechter deel uitmaakt of waarop zij betrekking heeft.