Стаття 9
чиннаЗагальні положення
Особа, яка в одній із країн, що приєдналися до Міжнародного союзу з охорони промислової власності або до Світової організації торгівлі, відповідно до чинного в цій країні законодавства, а також особа, яка відповідно до укладених між двома або більше вищезазначеними країнами договорів подала заявку на патент, сертифікат на використання або охорону корисної моделі, користується протягом дванадцяти місяців з дня подання такої заявки правом пріоритету в Нідерландах, Кюрасао та Сінт-Мартені на отримання патенту щодо того, на що нею було подано заявку на охорону, зазначену у вступній частині. Країна, яка на підставі повідомлення компетентного органу цієї країни визнає право пріоритету на рівнозначних умовах та з рівнозначними правовими наслідками, ніж ті, що передбачені Паризькою конвенцією про охорону промислової власності, укладеною 20 березня 1883 року (Trb. 1974, 225 та Trb. 1980, 31), прирівнюється до країни, зазначеної у першому реченні. Попередні положення застосовуються відповідним чином щодо особи, яка подала заявку на отримання свідоцтва винахідника, якщо відповідне законодавство надає вибір між отриманням такого свідоцтва або патенту.
Під заявою у розумінні першої частини розуміється будь-яка заява, дата подання якої може бути встановлена, незалежно від подальшої долі такої заяви.
Якщо правомочна особа подала кілька заявок щодо одного й того самого предмета, для права пріоритету береться до уваги лише перша подана заявка. Тим не менш, право пріоритету може також ґрунтуватися на пізніше поданій заявці для отримання захисту в тій самій країні за умови, що перша подана заявка до моменту подання пізнішої заявки була відкликана, визнана такою, що втратила чинність, або відхилена без доведення її до відома громадськості та без збереження будь-яких прав, а також за умови, що вона ще не слугувала підставою для посилання на право пріоритету. Якщо було використано право пріоритету, що ґрунтується на пізніше поданій заявці, перша подана заявка більше не може слугувати підставою для посилання на право пріоритету.
Застосування права пріоритету для цілей статті 4, частин другої, третьої та четвертої, а також статті 6, має наслідком те, що заявка, щодо якої існує це право, вважається поданою в день подання заявки, на якій ґрунтується право пріоритету.
Заявник може посилатися на більш ніж одне право пріоритету, навіть якщо права пріоритету походять з різних країн. Заявка, у якій заявлено про одне або кілька прав пріоритету, також може містити елементи, щодо яких у формулі заявки, пріоритет якої заявляється, не було висунуто жодних прав, за умови, що документи, які належать до останньої заявки, достатньо точно визначають відповідний продукт або відповідний спосіб.
Той, хто бажає скористатися правом пріоритету, повинен письмово заявити про це під час подання заявки або протягом шістнадцяти місяців після дати подання заявки, на яку він посилається, із зазначенням цієї дати подання та країни, в якій або для якої вона була подана.
Виправлення або доповнення раніше заявленого права пріоритету має бути витребуване протягом шістнадцяти місяців з дати подання заявки, на яку посилається заявник.
Протягом шістнадцяти місяців після подання заявки, на яку він посилається згідно з положеннями шостого та сьомого пунктів, він повинен надати до бюро номер, а також копію заявки, на яку він посилається, складену нідерландською, французькою, німецькою або англійською мовою, або переклад цієї заявки однією з цих мов, за винятком випадків, коли попередня заявка була подана до бюро або до бюро, зазначеного у статті 99, а також, якщо він не є особою, яка подала заявку, на підставі якої вимагається пріоритет, — документ, що підтверджує його права. Бюро може вимагати засвідчення перекладу, зазначеного у попередньому реченні, якщо бюро має обґрунтовані сумніви щодо точності цього перекладу.
Право переваги припиняється, якщо не було дотримано вимог шостого, сьомого або восьмого абзаців.
Degene die in een der landen, aangesloten bij de Internationale Unie tot bescherming van de industriële eigendom of aangesloten bij de Wereld Handelsorganisatie, overeenkomstig de in dat land geldende wetten, en degene die, overeenkomstig de tussen twee of meer voornoemde landen gesloten verdragen, octrooi of een gebruikscertificaat dan wel bescherming van een gebruiksmodel heeft aangevraagd, geniet gedurende een termijn van twaalf maanden na de dag van die aanvrage in Nederland, Curaçao en Sint Maarten een recht van voorrang ter verkrijging van octrooi voor datgene, waarvoor door hem de in de aanhef bedoelde bescherming werd aangevraagd. Met een der landen als bedoeld in de eerste volzin wordt gelijkgesteld een land dat op grond van een mededeling van de bevoegde autoriteit in dat land een recht van voorrang erkent onder gelijkwaardige voorwaarden en met gelijkwaardige rechtsgevolgen als die, bedoeld in het op 20 maart 1883 te Parijs tot stand gekomen Verdrag tot bescherming van de industriële eigendom (Trb. 1974, 225 en Trb. 1980, 31). Het voorgaande vindt overeenkomstige toepassing ten aanzien van degene, die een uitvinderscertificaat heeft aangevraagd, indien de betrokken wetgeving de keus laat tussen verkrijging van zodanig certificaat of een octrooi.
Onder aanvrage in de zin van het eerste lid wordt iedere aanvrage verstaan, waarvan de datum van indiening kan worden vastgesteld, ongeacht het verdere lot van die aanvrage.
Indien de rechthebbende meer aanvragen voor hetzelfde onderwerp heeft ingediend, komt voor het recht van voorrang slechts de eerst ingediende in aanmerking. Niettemin kan het recht van voorrang ook berusten op een later ingediende aanvrage ter verkrijging van bescherming in hetzelfde land, mits de eerst ingediende aanvrage voor de indiening van de latere aanvrage is ingetrokken, vervallen of afgewezen zonder ter kennis van het publiek te zijn gebracht en zonder rechten te hebben laten bestaan en mits zij nog niet als grondslag heeft gediend voor de inroeping van een recht van voorrang. Indien een recht van voorrang, berustend op een later ingediende aanvrage, is ingeroepen, zal de eerst ingediende aanvrage niet meer als grondslag kunnen dienen voor de inroeping van een recht van voorrang.
De voorrang heeft voor de toepassing van de artikelen 4, tweede, derde en vierde lid, en 6 ten gevolge, dat de aanvrage waarvoor dit recht bestaat, wordt aangemerkt als te zijn ingediend op de dag van indiening van de aanvrage waarop het recht van voorrang berust.
De aanvrager kan een beroep doen op meer dan één recht van voorrang, zelfs wanneer de rechten van voorrang uit verschillende landen afkomstig zijn. Ook kan de aanvrage, waarbij een beroep op een of meer rechten van voorrang wordt gedaan, elementen bevatten, waarvoor in de conclusies van de aanvrage, waarvan de voorrang wordt ingeroepen, geen rechten werden verlangd, mits de tot de laatste aanvrage behorende stukken het betrokken product of de betrokken werkwijze voldoende nauwkeurig aangeven.
Degene die van het recht van voorrang gebruik wil maken, moet daarop schriftelijk beroep doen bij de indiening van de aanvrage of binnen zestien maanden na de datum van indiening van de aanvrage waarop hij zich beroept, onder vermelding van die datum van indiening en van het land waarin of waarvoor deze werd ingediend.
Een verbetering van of toevoeging aan een eerder ingeroepen recht van voorrang moet worden verzocht binnen zestien maanden na de datum van indiening van de aanvrage waarop hij zich beroept.
Binnen zestien maanden na indiening van de aanvrage waarop hij zich beroept als bedoeld in het zesde en zevende lid, moet hij het nummer alsmede een in de Nederlandse, Franse, Duitse of Engelse taal gesteld afschrift van de aanvrage waarop hij zich beroept of een vertaling van die aanvrage in een van die talen aan het bureau verstrekken, tenzij de eerdere aanvrage bij het bureau of het bureau, bedoeld in artikel 99, is ingediend, alsmede, als hij niet degene is die de aanvrage, op grond waarvan de voorrang wordt ingeroepen heeft ingediend, een document waaruit zijn rechten blijken. Het bureau kan verlangen dat de in de vorige volzin bedoelde vertaling wordt gewaarmerkt indien het bureau redelijke twijfel heeft ten aanzien van de juistheid van die vertaling.
Het recht van voorrang vervalt, indien niet aan het zesde, zevende of achtste lid is voldaan.