Стаття 10d
чиннаПрава та обов'язки · § Працевлаштування та зустрічне надання (gegenprestatie)
Якщо роботодавець має намір вступити в трудові відносини з особою, яка належить до цільової групи субсидування витрат на оплату праці, колегія (het college) за власною ініціативою або за заявою роботодавця чи цієї особи надає роботодавцю субсидію на витрати на оплату праці:
з дотриманням положень четвертого абзацу, після того як муніципалітет (college) спочатку встановить рівень заробітної плати (loonwaarde) цієї особи та будуть встановлені трудові відносини, або ж
з дотриманням положень п'ятої частини, після того як муніципальна рада (college) за погодженням з роботодавцем встановила, що визначення вартості праці (loonwaarde) цієї особи може не здійснюватися і трудові відносини встановлюються.
Муніципальна рада (het college) надає на підставі заяви роботодавця або працівника, поданої протягом шести місяців після початку трудових відносин, на додаток до статей 7 та 7a, субсидію на оплату праці (loonkostensubsidie), якщо після встановлення муніципальною радою виявиться, що особа при роботі на умовах повного робочого часу не здатна заробляти встановлений законом мінімальний розмір заробітної плати, і ця особа протягом шестимісячного періоду, що передував трудовим відносинам:
участь у:
практична освіта (praktijkonderwijs), як це передбачено статтею 2.8 Закону про повну загальну середню освіту 2020 року (Wet voortgezet onderwijs 2020);
середня спеціальна освіта, зазначена у статті 2 Закону про експертні центри; або
вступна програма навчання (entreeopleiding), передбачена пунктом «а» частини першої статті 7.2.2 Закону про освіту та професійну підготовку (Wet educatie en beroepsonderwijs);
особа була такою, як зазначено у статтях 7, частині першій, пункті «а», або 7а, частині першій, пункті «а»; або ж
освіта, що фінансується з державних коштів, яку особа здобувала без отримання початкової кваліфікації, наскільки заява стосується особи, зазначеної в пункті третьому статті 7а, яка проходить навчання за програмою поєднання навчання та роботи.
Частини перша та друга не застосовуються, якщо робота виконується в межах трудових відносин (dienstbetrekking), як зазначено у статтях 2 та 7 Закону про соціальне забезпечення зайнятості (Wet sociale werkvoorziening).
Розмір субсидії на оплату праці, зазначеної в частині першій, пункт «а», та частині другій, становить різницю між встановленою законом мінімальною заробітною платою, збільшеною на суму права на відпускні виплати на підставі статті 15 Закону «Про мінімальну заробітну плату та мінімальні відпускні виплати», та вартістю праці такої особи, збільшеною на суму відпускних виплат, що належать такій особі згідно із законом пропорційно вартості праці, проте становить не більше 70 відсотків від загальної суми встановленої законом мінімальної заробітної плати та права на відпускні виплати на підставі статті 15 Закону «Про мінімальну заробітну плату та мінімальні відпускні виплати», збільшеної на встановлену міністерським регламентом компенсацію витрат роботодавця. Субсидія на оплату праці пропорційно зменшується або збільшується, якщо узгоджена тривалість робочого часу є меншою або більшою за 36 годин на тиждень. Узгоджена тривалість робочого часу, зазначена в попередньому реченні, максимально дорівнює тривалості робочого часу, яка у відповідних трудових відносинах зазвичай вважається повним робочим днем (повною зайнятістю).
Розмір субсидії на оплату праці (loonkostensubsidie), зазначеної в частині першій, пункт «b», протягом періоду, що не перевищує перші шість місяців трудових відносин, становить 50 відсотків від загальної суми встановленого законом мінімального розміру оплати праці та права на допомогу на оздоровлення на підставі статті 15 Закону «Про мінімальну заробітну плату та мінімальну допомогу на оздоровлення», збільшеної на встановлене міністерським нормативним актом відшкодування витрат роботодавця. За період після закінчення зазначеного строку колегія (het college) встановлює вартість праці та надає субсидію на оплату праці з дотриманням положень частини четвертої. Субсидія на оплату праці пропорційно зменшується або збільшується, якщо узгоджена тривалість робочого часу є меншою або більшою за 36 годин на тиждень. Узгоджена тривалість робочого часу, зазначена в попередньому реченні, не може перевищувати тривалість робочого часу, яка зазвичай вважається повним робочим днем у відповідних трудових відносинах.
Колегія після початку трудових відносин при застосуванні четвертого пункту за посадою (ambtshalve) за погодженням з особою та роботодавцем визначає, коли вартість оплати праці (loonwaarde) буде встановлена повторно, та, якщо розмір вартості оплати праці змінився, коригує розмір субсидії на оплату праці (loonkostensubsidie).
Після початку трудових відносин колегія за власною ініціативою повторно встановлює розмір субсидії на витрати на оплату праці, починаючи з 1 січня календарного року, відповідно до зміни встановленої законом мінімальної заробітної плати та права на надбавку на відпустку на підставі статті 15 Закону про мінімальну заробітну плату та мінімальну надбавку на відпустку в період з 1 січня попереднього календарного року по 1 січня календарного року включно, на який повторно встановлюється субсидія на витрати на оплату праці, та відшкодування витрат роботодавця, зазначених у частинах четвертій та п'ятій.
Частини перша та друга більше не застосовуються до особи з моменту встановлення того, що така особа не належить до цільової групи субсидування витрат на оплату праці.
Якщо колегія надає субсидію на оплату праці, як зазначено в цій статті, вона не надає жодної іншої субсидії на оплату праці щодо тих самих трудових відносин.
Якщо особа, яка перебуває у трудових відносинах, щодо яких надається субсидія на оплату праці (loonkostensubsidie), як це передбачено цією статтею, змінює своє місце проживання на іншу державу-член Європейського Союзу або іншу державу-учасницю Угоди про Європейський економічний простір чи Швейцарію, протягом строку таких трудових відносин під колегією (college) у цій статті розуміється колегія, яка надала субсидію на оплату праці на підставі частини першої або другої.
Рішення про надання субсидії на оплату праці приймається протягом п'яти тижнів:
після того, як було встановлено вартість праці (loonwaarde), як зазначено в пункті «а» вступної частини першого пункту статті 10d; або
після того, як було встановлено, що визначення вартості оплати праці може не здійснюватися, як передбачено у пункті «b» частини першої статті 10d.
Indien een werkgever voornemens is een dienstbetrekking aan te gaan met een persoon die behoort tot de doelgroep loonkostensubsidie, verleent het college ambtshalve dan wel op aanvraag van de werkgever of die persoon loonkostensubsidie aan de werkgever:
met inachtneming van het vierde lid, nadat het college eerst de loonwaarde van die persoon heeft vastgesteld en de dienstbetrekking tot stand komt, dan wel
met inachtneming van het vijfde lid, nadat het college in overleg met de werkgever heeft vastgesteld dat de vaststelling van de loonwaarde van die persoon achterwege kan blijven en de dienstbetrekking tot stand komt.
Het college verleent op aanvraag van de werkgever of werknemer, gedaan binnen zes maanden na het begin van de dienstbetrekking, in aanvulling op de artikelen 7 en 7a, loonkostensubsidie als na vaststelling door het college blijkt dat de persoon met voltijdse arbeid niet in staat is tot het verdienen van het wettelijk minimumloon en die persoon in de periode van zes maanden voorafgaand aan de dienstbetrekking:
deelnam aan:
het praktijkonderwijs, bedoeld in artikel 2.8 van de Wet voortgezet onderwijs 2020;
het voortgezet speciaal onderwijs, bedoeld in artikel 2 van de Wet op de expertisecentra; of
de entreeopleiding, bedoeld in artikel 7.2.2., eerste lid, onderdeel a, van de Wet educatie en beroepsonderwijs;
een persoon was als bedoeld in de artikelen 7, eerste lid, onderdeel a, of 7a, eerste lid, onderdeel a; dan wel
uit ’s Rijks kas bekostigd onderwijs volgde zonder een startkwalificatie te hebben behaald, voor zover de aanvraag betrekking heeft op een persoon als bedoeld in artikel 7a, derde lid, die een leer-werktraject volgt.
Het eerste en tweede lid is niet van toepassing indien de arbeid wordt verricht in een dienstbetrekking als bedoeld in de artikelen 2 en 7 van de Wet sociale werkvoorziening.
De hoogte van de loonkostensubsidie, bedoeld in het eerste lid, onderdeel a, en het tweede lid, is het verschil tussen het wettelijk minimumloon vermeerderd met de aanspraak op vakantiebijslag op grond van artikel 15 van de Wet minimumloon en minimumvakantiebijslag en de loonwaarde van die persoon vermeerderd met de voor die persoon naar rato van de loonwaarde rechtens geldende vakantiebijslag, maar is ten hoogste 70 procent van het totale bedrag van het wettelijk minimumloon en de aanspraak op vakantiebijslag op grond van artikel 15 van de Wet minimumloon en minimumvakantiebijslag, vermeerderd met een bij ministeriële regeling vastgestelde vergoeding voor werkgeverslasten. De loonkostensubsidie wordt naar evenredigheid verminderd of vermeerderd, indien de overeengekomen arbeidsduur korter of langer is dan 36 uren per week. De overeengekomen arbeidsduur, bedoeld in de vorige zin, is maximaal de arbeidsduur welke in overeenkomstige dienstbetrekkingen in de regel geacht wordt een volledige dienstbetrekking te vormen.
De hoogte van de loonkostensubsidie, bedoeld in het eerste lid, onderdeel b, bedraagt gedurende een periode van maximaal de eerste zes maanden van de dienstbetrekking 50 procent van het totale bedrag van het wettelijk minimumloon en de aanspraak op vakantiebijslag op grond van artikel 15 van de Wet minimumloon en minimumvakantiebijslag, vermeerderd met een bij ministeriële regeling vastgestelde vergoeding voor werkgeverslasten. Over het tijdvak na die periode stelt het college de loonwaarde vast en verleent het college loonkostensubsidie met inachtneming van het vierde lid. De loonkostensubsidie wordt naar evenredigheid verminderd of vermeerderd, indien de overeengekomen arbeidsduur korter of langer is dan 36 uren per week. De overeengekomen arbeidsduur, bedoeld in de vorige zin, is maximaal de arbeidsduur welke in overeenkomstige dienstbetrekkingen in de regel geacht wordt een volledige dienstbetrekking te vormen.
Het college bepaalt na aanvang van de dienstbetrekking bij toepassing van het vierde lid ambtshalve in overleg met de persoon en met de werkgever wanneer de loonwaarde opnieuw wordt vastgesteld en past, indien de hoogte van de loonwaarde is gewijzigd, de hoogte van de loonkostensubsidie aan.
Het college stelt na aanvang van de dienstbetrekking de hoogte van de loonkostensubsidie ambtshalve opnieuw vast met ingang van 1 januari van het kalenderjaar in overeenstemming met de ontwikkeling van het wettelijk minimumloon en de aanspraak op vakantiebijslag op grond van artikel 15 van de Wet minimumloon en minimumvakantiebijslag in de periode van 1 januari van het voorafgaande kalenderjaar tot en met 1 januari van het kalenderjaar waarvoor de loonkostensubsidie opnieuw wordt vastgesteld, en de vergoeding voor werkgeverslasten, bedoeld in het vierde en vijfde lid.
Het eerste en tweede lid zijn niet langer op een persoon van toepassing, vanaf het moment dat is vastgesteld dat die persoon niet tot de doelgroep loonkostensubsidie behoort.
Indien het college loonkostensubsidie als bedoeld in dit artikel verleent, verleent het ten aanzien van dezelfde dienstbetrekking geen andere subsidie voor de loonkosten.
Indien een persoon in een dienstbetrekking waarbij loonkostensubsidie als bedoeld in dit artikel wordt verleend zijn woonplaats verplaatst naar een andere lidstaat van de Europese Unie of een andere staat die partij is bij de Overeenkomst betreffende de Europese Economische Ruimte of Zwitserland, wordt gedurende die dienstbetrekking onder college in dit artikel verstaan het college dat op grond van het eerste of tweede lid de loonkostensubsidie verleende.
De beschikking tot loonkostensubsidie wordt genomen binnen vijf weken:
nadat de loonwaarde is vastgesteld, bedoeld in artikel 10d, eerste lid, aanhef en onderdeel a; of
nadat is vastgesteld dat de vaststelling van de loonwaarde achterwege kan blijven, bedoeld in artikel 10d, eerste lid, aanhef en onderdeel b.