Стаття 2
чиннаКожна Держава-учасниця цієї Конвенції зобов'язується поважати і забезпечувати всім особам, які перебувають у межах її території та підлягають її юрисдикції, визнані в цій Конвенції права без будь-якого розрізнення за такими ознаками, як раса, колір шкіри, стать, мова, релігія, політичні або інші переконання, національне чи соціальне походження, майновий стан, народження або будь-яка інша обставина.
Кожна Держава-учасниця цієї Конвенції зобов'язується, у порядку, передбаченому її конституційним правом, та відповідно до положень цієї Конвенції, вжити всіх законодавчих або інших заходів, необхідних для забезпечення реалізації прав, визнаних у цій Конвенції, якщо це ще не передбачено чинними законодавчими нормами або іншим чином.
Кожна Держава, що є стороною цієї Конвенції, зобов'язується:
Забезпечити, щоб кожен, чиї права або свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, мав ефективний засіб юридичного захисту, навіть якщо таке порушення було вчинене особами під час виконання ними своїх офіційних повноважень;
Забезпечити, щоб стосовно права особи, яка використовує засіб правового захисту, рішення приймалося компетентним судовим, адміністративним або законодавчим органом або іншим органом, компетентним згідно з національним законодавством, та надалі розвивати можливості судового оскарження;
Забезпечити, щоб компетентні органи фактично надавали засіб правового захисту у разі, якщо скарга буде визнана обґрунтованою.
Iedere Staat die partij is bij dit Verdrag verbindt zich de in dit Verdrag erkende rechten te eerbiedigen en deze aan een ieder die binnen zijn grondgebied verblijft en aan zijn rechtsmacht is onderworpen te verzekeren, zonder onderscheid van welke aard ook, zoals ras, huidskleur, geslacht, taal, godsdienst, politieke of andere overtuiging, nationale of maatschappelijke afkomst, welstand, geboorte of enige andere omstandigheid.
Iedere Staat die partij is bij dit Verdrag verbindt zich, langs de door zijn staatsrecht voorgeschreven weg en in overeenstemming met de bepalingen van dit Verdrag, alle wettelijke of andere maatregelen te nemen die nodig zijn om de in dit Verdrag erkende rechten tot gelding te brengen, voor zover daarin niet reeds door bestaande wettelijke regelingen of anderszins is voorzien.
Iedere Staat die partij is bij dit Verdrag verbindt zich:
Te verzekeren dat een ieder wiens rechten of vrijheden als in dit Verdrag erkend, worden geschonden een effectief rechtsmiddel ter beschikking heeft, zelfs indien de schending zou zijn begaan door personen in de uitoefening van hun ambtelijke functie;
Te verzekeren dat omtrent het recht van degene die het rechtsmiddel aanwendt wordt beslist door de bevoegde rechterlijke, bestuurlijke of wetgevende autoriteit, of door een andere autoriteit die daar toe krachtens de nationale wetgeving bevoegd is, en de mogelijkheden van beroep op de rechter verder tot ontwikkeling te brengen;
Te verzekeren dat de bevoegde autoriteiten daadwerkelijk rechtsherstel verlenen, in geval het beroep gegrond wordt verklaard.