Стаття 26
чиннаОсобливі положення · Відстрочення платежу, звільнення від виконання зобов'язання та позовна давність
Міністерським розпорядженням встановлюються правила, згідно з якими платнику податків, який не спроможний сплатити податкове зобов’язання повністю або частково без надзвичайних труднощів, може бути надано повне або часткове звільнення від сплати.
Міністерським розпорядженням встановлюються правила, згідно з якими платнику податків щодо податку, стосовно якого на підставі статті 25, частини п'ятої, було надано відстрочення платежу, може бути надано звільнення від сплати податку, якщо таке відстрочення припиняється у зв'язку із закінченням строку, зазначеного у статті 25, частині п'ятій, другому реченні. Звільнення від сплати податку може бути надано на суму, що дорівнює сумі, яка залишається несплаченою після закінчення строку, зазначеного у статті 25, частині п'ятій, другому реченні.
Якщо отримувач припиняє відстрочення платежу, надане на підставі статті 25, частини п'ятої, через те, що стосовно вимоги за договором страхування життя або вимоги згідно з пенсійною схемою виникає обставина, зазначена у статті 25, частині п'ятій, четвертому реченні, то згідно з правилами, що встановлюються міністерською постановою, платнику податків може бути надано звільнення від сплати податку в частині, в якій:
податок є вищим за податок, який було б стягнуто у зв’язку з вищезазначеною обставиною, якби платник податків на момент виникнення цієї обставини проживав у Нідерландах;
обставина, яка відповідно до статті 25, частини п'ятої, четвертого речення, призвела до припинення відстрочення платежу, згідно з положеннями про уникнення подвійного оподаткування не підлягає оподаткуванню в Нідерландах.
Перше речення застосовується відповідним чином, оскільки ринкова вартість (waarde in het economische verkeer) зазначеної у цьому реченні вимоги знизилася порівняно з сумою, яка згідно зі статтею 3.136, частиною другою, третьою або четвертою Закону про прибутковий податок 2001 року (Wet inkomstenbelasting 2001) була врахована щодо цієї вимоги як від’ємні витрати на забезпечення доходу.
Міністерським розпорядженням встановлюються правила, згідно з якими платнику податків стосовно податку, щодо якого на підставі статті 25, восьмого пункту, надано відстрочення платежу, може бути надано звільнення від сплати податку на суму, що дорівнює сумі податку на дивіденди, що підлягає сплаті в Нідерландах з акцій або прибуткових сертифікатів, які є підставою для відстрочення, або, якщо ця сума є більшою, сумі податку на доходи, що підлягає сплаті в Нідерландах у зв'язку зі звичайними вигодами у значенні глави 4 Закону про податок на доходи 2001 року стосовно акцій або прибуткових сертифікатів, на які поширюється відстрочення.
Оскільки отримувач припиняє відстрочення платежу, надане на підставі статті 25, восьмого абзацу, через відчуження акцій або сертифікатів на отримання прибутку (winstbewijzen) у розумінні статті 25, восьмого абзацу, пункту «а», на підставі правил, що встановлюються міністерською постановою, може бути надано звільнення від сплати:
якщо ринкова вартість (waarde in het economische verkeer) цих акцій або сертифікатів на участь у прибутку (winstbewijzen) знизилася, інакше ніж внаслідок розподілу резервів прибутку, повернення внесених або вкладених коштів чи переходу прав на інші акції або сертифікати на участь у прибутку, порівняно з цією вартістю на момент виникнення податкового зобов'язання, щодо якого було встановлено податкове нарахування – на суму, що дорівнює такому зниженню вартості, помножену на:
відсоток, зазначений першим у четвертій колонці таблиці, наведеної у статті 2.12 Закону про податок на доходи 2001 року, оскільки сума вищезазначеного знецінення не перевищує суму, зазначену у першій та другій колонках цієї таблиці; та
відсоток, зазначений другим у четвертій колонці цієї таблиці, тією мірою, якою сума такого зменшення вартості перевищує суму, зазначену в першій та другій колонках цієї таблиці;
якщо право на оподаткування у зв’язку з відчуженням цих акцій або сертифікатів на отримання прибутку згідно з Податковим регламентом для Королівства, Податковим регламентом для країни Нідерланди або договором про уникнення подвійного оподаткування було закріплено за іншою країною Королівства, за іншою податковою юрисдикцією в межах Королівства або, відповідно, за іншою державою — у сумі, що дорівнює фактично сплаченому там податку у зв’язку з цим відчуженням;
оскільки податок, щодо якого на підставі статті 25, восьмого абзацу, було надано відстрочення платежу, перевищує податок, який було б стягнуто, якби акціонер або власник свідоцтв на прибуток на момент такого відчуження проживав у Нідерландах.
Сума звільнення від сплати, зазначена у першому реченні, не перевищує суму податку, щодо якої стосовно акцій або сертифікатів на отримання прибутку (winstbewijzen) все ще надано відстрочення платежу.
Для застосування цієї статті статті 4.3 – 4.5b Закону про податок на доходи 2001 року та стаття 2, частина третя, пункт «e» Загального закону про державні податки застосовуються відповідним чином.
Для цілей застосування другого абзацу податкові відсотки (belastingrente) та відсотки за перерахунок (revisierente) прирівнюються до податку на доходи, з яким вони пов’язані. Для цілей застосування цієї статті податкові відсотки, оскільки вони пов’язані з податком на доходи, щодо якого на підставі цієї статті надається звільнення від сплати, прирівнюються до цього податку.
Bij ministeriële regeling worden regels gesteld krachtens welke aan de belastingschuldige die niet in staat is anders dan met buitengewoon bezwaar een belastingaanslag geheel of gedeeltelijk te betalen, gehele of gedeeltelijke kwijtschelding kan worden verleend.
Bij ministeriële regeling worden regels gesteld krachtens welke aan de belastingschuldige ter zake van belasting waarvoor op de voet van artikel 25, vijfde lid, uitstel van betaling is verleend, kwijtschelding van belasting kan worden verleend indien dit uitstel eindigt doordat de termijn, bedoeld in artikel 25, vijfde lid, tweede volzin, is verstreken. Kwijtschelding van belasting kan worden verleend tot een bedrag gelijk aan het nog openstaande bedrag nadat de termijn, bedoeld in artikel 25, vijfde lid, tweede volzin, is verstreken.
Indien de ontvanger het op de voet van artikel 25, vijfde lid, verleende uitstel van betaling beëindigt omdat zich met betrekking tot een aanspraak uit een overeenkomst van levensverzekering of een aanspraak ingevolge een pensioenregeling een omstandigheid voordoet als bedoeld in artikel 25, vijfde lid, vierde volzin, kan krachtens bij ministeriële regeling te stellen regels aan de belastingschuldige kwijtschelding van belasting worden verleend voor zover:
die belasting hoger is dan de belasting die zou zijn geheven ter zake van de hiervoor bedoelde omstandigheid indien de belastingschuldige op het moment waarop die omstandigheid zich voordeed in Nederland zou hebben gewoond;
de omstandigheid die ingevolge artikel 25, vijfde lid, vierde volzin, tot beëindiging van het uitstel van betaling heeft geleid, ingevolge een regeling ter voorkoming van dubbele belasting niet belastbaar is in Nederland.
De eerste volzin is van overeenkomstige toepassing voorzover de waarde in het economische verkeer van de in die volzin bedoelde aanspraak is gedaald in vergelijking met het ingevolge artikel 3.136, tweede, derde of vierde lid, van de Wet inkomstenbelasting 2001 ter zake van die aanspraak als negatieve uitgaven voor inkomensvoorzieningen in aanmerking genomen bedrag.
Bij ministeriële regeling worden regels gesteld krachtens welke aan de belastingschuldige ter zake van belasting waarvoor op de voet van artikel 25, achtste lid, uitstel van betaling is verleend, kwijtschelding van belasting kan worden verleend tot een bedrag gelijk aan de in Nederland verschuldigde dividendbelasting op de aandelen of winstbewijzen die aan het uitstel ten grondslag liggen of, indien dit meer bedraagt, aan de in Nederland verschuldigde inkomstenbelasting wegens reguliere voordelen in de zin van hoofdstuk 4 van de Wet inkomstenbelasting 2001 met betrekking tot de aandelen of winstbewijzen waarop het uitstel betrekking heeft.
Voorzover de ontvanger het op de voet van artikel 25, achtste lid, verleende uitstel van betaling beëindigt omdat aandelen of winstbewijzen worden vervreemd in de zin van artikel 25, achtste lid, onderdeel a, kan krachtens bij ministeriële regeling te stellen regels kwijtschelding worden verleend:
indien de waarde in het economische verkeer van die aandelen of winstbewijzen is gedaald, anders dan door uitkering van winstreserves, teruggaaf van wat is gestort of ingelegd of overgang van rechten op andere aandelen of winstbewijzen, in vergelijking tot die waarde ten tijde van het belastbare feit ter zake waarvan de belastingaanslag is vastgesteld – tot een bedrag gelijk aan die waardedaling, vermenigvuldigd met:
het in de vierde kolom van de in artikel 2.12 van de Wet inkomstenbelasting 2001 opgenomen tabel als eerste vermelde percentage, voor zover het bedrag van de hiervoor bedoelde waardedaling niet meer bedraagt dan het in de eerste en tweede kolom van die tabel vermelde bedrag; en
het in de vierde kolom van die tabel als tweede vermelde percentage, voor zover het bedrag van die waardedaling hoger is dan het in de eerste en tweede kolom van die tabel vermelde bedrag;
indien het heffingsrecht wegens vervreemding van die aandelen of winstbewijzen ingevolge de Belastingregeling voor het Koninkrijk, de Belastingregeling voor het land Nederland of een verdrag ter voorkoming van dubbele belasting aan een ander land van het Koninkrijk, aan een ander heffingsgebied binnen het Rijk, respectievelijk aan een andere mogendheid is toegewezen – tot een bedrag gelijk aan de aldaar ter zake van die vervreemding feitelijk geheven belasting;
voor zover de belasting waarvoor op de voet van artikel 25, achtste lid, uitstel van betaling is verleend, hoger is dan de belasting die zou zijn geheven indien de aandeelhouder of houder van winstbewijzen op het moment van die vervreemding in Nederland zou hebben gewoond.
Het in de eerste volzin bedoelde bedrag aan kwijtschelding bedraagt niet meer dan het bedrag van de belasting waarvoor ter zake van de aandelen of winstbewijzen nog uitstel van betaling is verleend.
Voor de toepassing van dit artikel zijn de artikelen 4.3 tot en met 4.5b van de Wet inkomstenbelasting 2001 en artikel 2, derde lid, onderdeel e, van de Algemene wet inzake rijksbelastingen van overeenkomstige toepassing.
Voor de toepassing van het tweede lid worden de belastingrente en de revisierente gelijkgesteld met de inkomstenbelasting waarmee deze samenhangen. Voor de toepassing van dit artikel wordt de belastingrente voorzover deze samenhangt met de inkomstenbelasting waarvoor op de voet van dit artikel kwijtschelding wordt verleend, gelijkgesteld met die belasting.