Стаття 25c
чиннаОсобливі положення · Відстрочення платежу, звільнення від виконання зобов'язання та позовна давність
Відстрочення платежу, передбачене у статті 25, восьмому абзаці, також припиняється у разі отримання позитивної вигоди у розумінні статті 4.13, першого абзацу, пункту f Закону про прибутковий податок 2001 року, оскільки різниця між загальною сумою боргів та максимальною сумою, передбаченою статтею 4.14a, другим абзацом, Закону про прибутковий податок 2001 року, не призвела раніше до скасування відстрочення платежу. У такому разі відстрочення припиняється на суму, що дорівнює розміру вигоди, передбаченої статтею 4.13, першим абзацом, пунктом f зазначеного Закону, помноженій на:
відсоток, зазначений першим у четвертій колонці таблиці, наведеної у статті 2.12 Закону про прибутковий податок 2001 року, оскільки сума вигоди не перевищує суму, зазначену у першій та другій колонках цієї таблиці; та
відсоток, зазначений другим у четвертій колонці цієї таблиці, у частині, в якій сума вигоди перевищує суму, зазначену в першій та другій колонках цієї таблиці.
Сума, зазначена у першому абзаці, визначається так, ніби платник податків все ще проживає в Нідерландах, і зменшується на:
податок на дохід, що підлягає сплаті в Нідерландах з фіктивного регулярного доходу, зазначеного у статті 4.13, частина перша, пункт f, Закону про податок на дохід 2001 року;
про різницю між загальною сумою боргів, зазначеною у статті 4.13, частині першій, пункті f, цього закону, та максимальною сумою, зазначеною у статті 4.14a, частині другій, цього закону, податком, фактично сплаченим за кордоном.
Для застосування першого абзацу не враховуються борги перед товариствами, у яких платник податків після еміграції набув істотної участі (aanmerkelijk belang) і щодо яких вигоди від таких товариств не належать до нідерландського доходу, зазначеного у статті 7.5 Закону про прибутковий податок 2001 року, оскільки ці борги не були опосередковано виникли перед товариствами, щодо яких платнику податків було виставлено консервуюче податкове повідомлення (conserverende belastingaanslag), як це передбачено статтею 25, восьмим абзацом.
У випадку, якщо платник податків доведе, що борги, зазначені у статті 4.13, частина перша, пункт f, Закону про прибутковий податок 2001 року, стали меншими за максимальну суму, зазначену у статті 4.14a, частина друга, цього ж Закону, і стосовно такого зменшення у внутрішніх ситуаціях було б враховано вигоду, зазначену у статті 4.14a, частина перша, пункт b, цього ж Закону, то, на відміну від статті 25, частина восьма, відстрочення платежу не припиняється в тій мірі, в якій було враховано вигоду, зазначену у статті 4.14d або статті 7.5a цього ж Закону.
Het uitstel van betaling, bedoeld in artikel 25, achtste lid, wordt mede beëindigd ingeval een positief voordeel in de zin van artikel 4.13, eerste lid, onderdeel f, van de Wet inkomstenbelasting 2001 wordt genoten voor zover het verschil tussen de totale som van de schulden en het maximumbedrag, bedoeld in artikel 4.14a, tweede lid, van de Wet inkomstenbelasting 2001, niet eerder heeft geleid tot intrekking van het uitstel van betaling. Het uitstel wordt in dat geval beëindigd voor een bedrag ter grootte van het voordeel, bedoeld in artikel 4.13, eerste lid, onderdeel f, van die wet, vermenigvuldigd met:
het in de vierde kolom van de in artikel 2.12 van de Wet inkomstenbelasting 2001 opgenomen tabel als eerste vermelde percentage, voor zover het bedrag van het voordeel niet meer bedraagt dan het in de eerste en tweede kolom van die tabel vermelde bedrag; en
het in de vierde kolom van die tabel als tweede vermelde percentage, voor zover het bedrag van het voordeel meer bedraagt dan het in de eerste en tweede kolom van die tabel vermelde bedrag.
Het bedrag, bedoeld in het eerste lid, wordt bepaald als ware de belastingschuldige nog woonachtig in Nederland en wordt verminderd met:
de in Nederland verschuldigde inkomstenbelasting over het fictief reguliere voordeel, bedoeld in artikel 4.13, eerste lid, onderdeel f, van de Wet inkomstenbelasting 2001;
de over het verschil tussen de totale som van de schulden, bedoeld in artikel 4.13, eerste lid, onderdeel f, van die wet, en het maximumbedrag, bedoeld in artikel 4.14a, tweede lid, van die wet, in het buitenland feitelijk geheven belasting.
Voor de toepassing van het eerste lid blijven buiten aanmerking schulden bij vennootschappen waarin de belastingschuldige na emigratie een aanmerkelijk belang heeft verkregen en waarbij voordelen uit die vennootschappen niet behoren tot het Nederlandse inkomen, bedoeld in artikel 7.5 van de Wet inkomstenbelasting 2001, voor zover deze schulden niet indirect zijn aangegaan bij vennootschappen ter zake waarvan bij de belastingschuldige een conserverende belastingaanslag als bedoeld in artikel 25, achtste lid, is opgelegd.
Ingeval de belastingschuldige aannemelijk maakt dat de schulden, bedoeld in artikel 4.13, eerste lid, onderdeel f, van de Wet inkomstenbelasting 2001, lager zijn geworden dan het maximumbedrag, bedoeld in artikel 4.14a, tweede lid, van die wet, en ter zake van die afname in binnenlandse situaties een voordeel als bedoeld in artikel 4.14a, eerste lid, onderdeel b, van die wet in aanmerking zou worden genomen, wordt in afwijking van artikel 25, achtste lid, het uitstel van betaling niet beëindigd voor zover een voordeel als bedoeld in artikel 4.14d of artikel 7.5a van die wet in aanmerking is genomen.