Стаття 2.30bis
чиннаПроцедура визнання недійсним або скасування в Бюро
Позов про визнання недійсною або про скасування реєстрації торговельної марки може бути поданий до Бюро:
на підставі передбачених у статті 2.2bis підстав для абсолютної недійсності та передбачених у статті 2.27 підстав для припинення дії — будь-якою фізичною чи юридичною особою, а також будь-якою групою чи утворенням, створеними для захисту інтересів виробників, виготовлювачів, надавачів послуг, торговців або споживачів, які відповідно до чинного законодавства уповноважені виступати в суді від власного імені;
на підставі підстав для відносної недійсності, зазначених у статті 2.2ter:
у випадках, передбачених у статті 2.2ter, частинах 1 та 3, підпункті «a», власниками попередніх торговельних марок та ліцензіатами, уповноваженими такими власниками;
у випадку, передбаченому статтею 2.2ter, частиною 3, підпунктом b, — власниками торговельних марок, зазначеними у цій статті; у цьому випадку також може бути витребувана передача, передбачена статтею 2.20ter, частиною 1, підпунктом b;
у випадку, передбаченому статтею 2.2ter, частиною 3, підпунктом c, особами, які згідно із застосовним правом мають право здійснювати права, зазначені у цьому положенні.
Позов про визнання недійсним або про скасування вважається поданим лише після сплати належних зборів.
Een vordering tot nietigverklaring of vervallenverklaring van de inschrijving van een merk kan bij het Bureau worden ingesteld:
op basis van de in artikel 2.2bis bedoelde absolute nietigheidsgronden en de in artikel 2.27 bedoelde vervalgronden door iedere natuurlijke of rechtspersoon en iedere groepering of entiteit die is opgericht ter behartiging van de belangen van fabrikanten, producenten, dienstverrichters, handelaren of consumenten, en die overeenkomstig het ter zake geldende recht bevoegd is in eigen naam in rechte op te treden;
op basis van de in artikel 2.2ter bedoelde relatieve nietigheidsgronden:
in de in artikel 2.2ter, lid 1 en 3, sub a, bedoelde gevallen door de houders van oudere merken en de door deze houders gemachtigde licentiehouders;
in het in artikel 2.2ter, lid 3, sub b, bedoelde geval door de daar bedoelde houders van merken; in dit geval kan tevens de in artikel 2.20ter, lid 1, sub b, bedoelde overdracht worden gevorderd;
in het in artikel 2.2ter, lid 3, sub c, bedoelde geval door degenen die krachtens het toepasselijke recht de in deze bepaling bedoelde rechten mogen uitoefenen.
De vordering tot nietigverklaring of vervallenverklaring wordt pas geacht te zijn ingesteld, nadat de verschuldigde taksen zijn betaald.