Законодавство Нідерландів

Стаття 38

чинна

КОНТАКТ ІЗ ЗОВНІШНІМ СВІТОМ

Закон про примусове лікування (TBS) · Глава VII · Редакція діє з 2019-01-01

Оригінал
1.

Особа, яка перебуває на лікуванні (у закладі), має право, за винятком обмежень, що встановлюються відповідно до другого — п'ятого абзаців, здійснювати принаймні один раз на тиждень протягом десяти хвилин один або кілька телефонних дзвінків особам за межами закладу. У правилах внутрішнього розпорядку визначаються час і місце, а також апарат, який слід використовувати для розмови або розмов. Витрати, пов'язані з цим, покладаються на особу, яка перебуває на лікуванні, якщо керівник закладу не визначить інше. У зв'язку зі здійсненням нагляду, як це передбачено у другому абзаці, телефонні розмови можуть бути записані.

2.

Керівник установи може ухвалити рішення про здійснення нагляду за телефонними розмовами, які веде особа, що перебуває на лікуванні (verpleegde), або які ведуться за її участю, якщо це є необхідним для встановлення особи, з якою особа, що перебуває на лікуванні, веде телефонну розмову, або з огляду на інтереси, зазначені у статті 35, частині третій. Такий нагляд може включати прослуховування телефонної розмови в режимі реального часу або прослуховування записаної телефонної розмови. Заінтересованій особі повідомляється про характер та причину здійснення нагляду. Загальним розпорядженням управління (algemene maatregel van bestuur) встановлюються детальні правила щодо запису телефонних розмов, а також щодо зберігання та надання записаних телефонних розмов.

3.

Керівник установи може відмовити у здійсненні телефонних розмов або конкретної телефонної розмови щоразу на строк не більше чотирьох тижнів або припинити телефонну розмову в межах відведеного для цього часу, якщо це є необхідним з огляду на інтерес, зазначений у статті 35, частині третій.

4.

Особа, яка перебуває на лікуванні (утриманні), має право вести телефонні розмови з особами та установами, зазначеними у статті 36, частині першій, у час та в місцях, визначених правилами внутрішнього розпорядку. Щодо цих розмов не здійснюється жоден інший нагляд, окрім того, що є необхідним для встановлення особи або установи, з якою особа, що перебуває на лікуванні (утриманні), веде або бажає вести телефонну розмову.

1.

De verpleegde heeft, behoudens de overeenkomstig het tweede tot en met het vijfde lid te stellen beperkingen, het recht tenminste eenmaal per week gedurende tien minuten een of meer telefoongesprekken te voeren met personen buiten de instelling. In de huisregels worden de tijden en plaatsen alsmede het voor het gesprek of de gesprekken te gebruiken toestel aangewezen. De hieraan verbonden kosten komen, tenzij het hoofd van de instelling anders bepaalt, voor rekening van de verpleegde. In verband met het uitoefenen van toezicht als bedoeld in het tweede lid, kunnen telefoongesprekken worden opgenomen.

2.

Het hoofd van de instelling kan bepalen dat op de door of met een verpleegde gevoerde telefoongesprekken toezicht wordt uitgeoefend, indien dit noodzakelijk is om de identiteit van de persoon met wie de verpleegde een telefoongesprek voert vast te stellen dan wel met het oog op een belang als bedoeld in artikel 35, derde lid. Dit toezicht kan omvatten het beluisteren van een telefoongesprek of het uitluisteren van een opgenomen telefoongesprek. Aan de betrokkene wordt mededeling gedaan van de aard en de reden van het toezicht. Bij algemene maatregel van bestuur worden nadere regels gesteld over het opnemen van telefoongesprekken en het bewaren en verstrekken van opgenomen telefoongesprekken.

3.

Het hoofd van de instelling kan het voeren van telefoongesprekken of een bepaald telefoongesprek telkens voor een periode van ten hoogste vier weken weigeren of een telefoongesprek binnen de daarvoor bestemde tijd beëindigen, indien dit noodzakelijk is met het oog op een belang als bedoeld in artikel 35, derde lid.

4.

De verpleegde heeft het recht met de in artikel 36, eerste lid, genoemde personen en instanties telefoongesprekken te voeren op in de huisregels vastgestelde tijden en plaatsen. Op deze gesprekken wordt geen ander toezicht uitgeoefend dan noodzakelijk is om de identiteit van de persoon of instantie met wie de verpleegde een telefoongesprek voert of wenst te voeren vast te stellen.