Законодавство Нідерландів

Стаття 31ter

чинна

Процедура під час виконання Службою з питань субсидій (Dienst Toeslagen) · § Виплата та витребування

Загальний закон про допомоги, залежні від доходу (Awir) · Глава 2 · § 3 · Редакція діє з 2025-07-01

Оригінал
1.

На відміну від положень статті 31bis, Служба субсидій (Dienst Toeslagen) в офіційному порядку здійснює списання суми повернення субсидії, яка на дату набрання чинності Законом про добровільну компенсацію за неправомірну відмову у позасудовому врегулюванні боргу ще не була сплачена, а також пов’язаних із цією вимогою про повернення відсотків, витрат на стягнення, а також суми адміністративного штрафу, пов’язаного з такою вимогою про повернення, щодо заінтересованої особи, яка має право на отримання компенсації, зазначеної у статті 2, частині першій, Закону про добровільну компенсацію за неправомірну відмову у позасудовому врегулюванні боргу, та за умови, що між датою, вказаною у листі про неправомірну відмову, зазначеному у статті 1 цього Закону, та датою, на яку Закон про добровільну компенсацію за неправомірну відмову у позасудовому врегулюванні боргу було або буде ухвалено як закон і цей закон набрав чинності:

a:.

позасудове врегулювання заборгованості, як це передбачено статтею 1 Закону про добровільну компенсацію у разі необґрунтованої відмови у позасудовому врегулюванні заборгованості, не було розпочато, або не було розпочато процедуру санації боргів фізичних осіб, передбачену розділом III Закону про банкрутство; або

b:.

позасудове врегулювання заборгованості, як це передбачено статтею 1 Закону про необов’язкову компенсацію за безпідставну відмову у позасудовому врегулюванні заборгованості, або процедура санації заборгованості фізичних осіб, передбачена розділом III Закону про банкрутство, було розпочато, але не було завершено до дати, коли Закон про необов’язкову компенсацію за безпідставну відмову у позасудовому врегулюванні заборгованості було або буде прийнято як закон і цей закон набрав чинності.

2.

Перша частина не застосовується, якщо:

a.

від імені заінтересованої особи було подано заяву про перегляд відмови, зазначеної у статті 2, частині першій, Закону про необов’язкову компенсацію за неправомірну відмову у позасудовому врегулюванні заборгованості, і ця відмова була залишена в силі під час перегляду на підставі підстави для відмови, яка не була зазначена у статті 2, частині першій, Закону про необов’язкову компенсацію за неправомірну відмову у позасудовому врегулюванні заборгованості, а причина відмови була викладена у другому листі про відмову;

b.

від імені заінтересованої особи у подальшому було подано нову заяву про MSNP, і ця заява була відхилена, причому було наведено підставу для відхилення, яка не зазначена у статті 2, частині першій, Закону про необов’язкову компенсацію за неправомірну відмову у позасудовому врегулюванні заборгованості (Wet onverplichte tegemoetkoming onterechte afwijzing buitengerechtelijke schuldregeling), і ця підстава була включена до другого листа про відмову; або

c.

у зв’язку з рішенням отримувача не надавати сприяння у позасудовому врегулюванні заборгованості, заінтересована особа звернулася до суду із заявою про зобов’язання отримувача надати згоду на запропоноване врегулювання заборгованості, і суд відхилив цю заяву на підставі, іншій ніж зазначена у статті 2, частині першій, Закону про необов’язкову компенсацію за безпідставну відмову у позасудовому врегулюванні заборгованості.

1.

In afwijking van artikel 31bis scheldt de Dienst Toeslagen ambtshalve kwijt het op de datum van inwerkingtreding van de Wet onverplichte tegemoetkoming onterechte afwijzing buitengerechtelijke schuldregeling nog niet betaalde bedrag van de terugvordering van een toeslag, de met die terugvordering samenhangende rente, de met die terugvordering samenhangende kosten van invordering alsmede het bedrag van een met die terugvordering samenhangende bestuurlijke boete van de belanghebbende die in aanmerking komt voor een tegemoetkoming als bedoeld in artikel 2, eerste lid, van de Wet onverplichte tegemoetkoming onterechte afwijzing buitengerechtelijke schuldregeling en waarbij tussen de dagtekening van de onterechte afwijzingsbrief, bedoeld in artikel 1 van die wet, en de datum waarop de Wet onverplichte tegemoetkoming onterechte afwijzing buitengerechtelijke schuldregeling tot wet is of wordt verheven en die wet in werking is getreden:

a:.

geen buitengerechtelijke schuldregeling als bedoeld in artikel 1 van de Wet onverplichte tegemoetkoming onterechte afwijzing buitengerechtelijke schuldregeling of niet de schuldsaneringsregeling natuurlijke personen, bedoeld in titel III van de Faillissementswet, is aangevangen; of

b:.

een buitengerechtelijke schuldregeling als bedoeld artikel 1 van de Wet onverplichte tegemoetkoming onterechte afwijzing buitengerechtelijke schuldregeling of de schuldsaneringsregeling natuurlijke personen, bedoeld in titel III van de Faillissementswet, is aangevangen die niet voor de datum waarop de Wet onverplichte tegemoetkoming onterechte afwijzing buitengerechtelijke schuldregeling tot wet is of wordt verheven en die wet in werking is getreden, is afgerond.

2.

Het eerste lid vindt geen toepassing indien:

a.

namens de belanghebbende is verzocht om een heroverweging van de afwijzing, bedoeld in artikel 2, eerste lid, van de Wet onverplichte tegemoetkoming onterechte afwijzing buitengerechtelijke schuldregeling en die afwijzing bij de heroverweging heeft standgehouden ingevolge een grond voor afwijzing die niet is genoemd in artikel 2, eerste lid, van de Wet onverplichte tegemoetkoming onterechte afwijzing buitengerechtelijke schuldregeling en de reden voor de afwijzing is opgenomen in de tweede afwijzingsbrief;

b.

namens de belanghebbende op een later moment een nieuw MSNP-verzoek is gedaan en dit verzoek is afgewezen, waarbij een grond voor afwijzing is aangevoerd die niet is genoemd in artikel 2, eerste lid, van de Wet onverplichte tegemoetkoming onterechte afwijzing buitengerechtelijke schuldregeling en deze grond is opgenomen in de tweede afwijzingsbrief; of

c.

naar aanleiding van de beslissing van de ontvanger om geen medewerking te verlenen aan een buitengerechtelijke schuldregeling de belanghebbende aan de rechtbank het verzoek heeft gedaan om de ontvanger te bevelen in te stemmen met de aangeboden schuldregeling en de rechtbank dit verzoek heeft afgewezen op basis van een andere grond dan genoemd in artikel 2, eerste lid, van de Wet onverplichte tegemoetkoming onterechte afwijzing buitengerechtelijke schuldregeling.