Законодавство Нідерландів

Стаття 29

чинна

Нагляд та офіційні розпорядження

Закон про умови праці (Arbowet) · Глава 5 · Редакція діє з 2025-01-01

Оригінал
1.

Працівник має право перервати роботу та продовжувати таку перерву, якщо і доки, на його обґрунтоване переконання, існує серйозна небезпека для осіб, зазначених у статті 28, і, на його обґрунтоване переконання, небезпека є настільки безпосередньою, що орган нагляду не може вжити своєчасних заходів. Протягом тривалості перерви працівник зберігає своє право на заробітну плату, встановлену за одиницю часу. Працівник не може зазнати обмежень у правах щодо свого становища на підприємстві або в установі внаслідок переривання роботи.

2.

Особа, яка стверджує, що працівник на підставі фактів, на які він посилається, не міг за своїм розумним переконанням припустити наявність безпосередньої загрози небезпеки, як зазначено в частині першій, повинна це довести.

3.

Якщо переривання роботи відбувається без відома роботодавця або особи, яка здійснює керівництво відповідними роботами, працівник повинен негайно повідомити про таке переривання зазначеним особам.

4.

Про припинення роботи якомога швидше повідомляється призначений для цього інспектор з нагляду (toezichthouder), який видає наказ на підставі пункту першого статті 28 або заявляє, за необхідності із пред’явленням вимоги, як зазначено у статті 27, що робота може виконуватися. Розпорядженням призначеного для цього інспектора з нагляду припиняються повноваження працівника продовжувати припинення роботи.

1.

Een werknemer is bevoegd het werk te onderbreken en de onderbreking voort te zetten, indien en zolang naar zijn redelijk oordeel ernstig gevaar voor personen als bedoeld in artikel 28 aanwezig is en naar zijn redelijk oordeel het gevaar zo onmiddellijk dreigt dat een toezichthouder niet tijdig kan optreden. Voor de duur van de onderbreking behoudt de werknemer zijn aanspraak op het naar tijdruimte vastgesteld loon. De werknemer mag als gevolg van de werkonderbreking niet worden benadeeld in zijn positie in het bedrijf of in de inrichting.

2.

Degene die stelt dat de werknemer de aanwezigheid van onmiddellijk dreigend gevaar als bedoeld in het eerste lid op grond van de feiten waarop hij zich beroept, niet naar zijn redelijk oordeel mocht aannemen, moet dit bewijzen.

3.

Indien de onderbreking van het werk geschiedt buiten weten van de werkgever onderscheidenlijk de bij de arbeid betrokken leidinggevende persoon, moet de werknemer de onderbreking terstond bij deze melden.

4.

De onderbreking van het werk wordt zo spoedig mogelijk ter kennis gebracht van de daartoe aangewezen toezichthouder, die een bevel geeft krachtens artikel 28, eerste lid, of verklaart, zo nodig onder het stellen van een eis als bedoeld in artikel 27, dat de arbeid kan worden verricht. Door de beschikking van de daartoe aangewezen toezichthouder eindigt de bevoegdheid van de werknemer de werkonderbreking voort te zetten.