Стаття 7
чиннаДля цілей застосування цього закону працівником вважається:
особа, яка отримує виплату в силу обов'язкового страхування на підставі Закону про страхування на випадок безробіття (Werkloosheidswet);
у визначених Нашим Міністром випадках особа, яка:
у календарний тиждень має щонайменше на п’ять робочих годин менше, ніж його середня кількість робочих годин на календарний тиждень, або має кількість робочих годин, що щонайбільше дорівнює половині його середньої кількості робочих годин на календарний тиждень, як передбачено пунктом «а» частини першої статті 16 Закону про страхування на випадок безробіття (Werkloosheidswet), проте якому не надається допомога на підставі будь-якого положення зазначеного Закону; або
внаслідок правил, встановлених у міністерському регламенті на підставі статті 1а, абзац другий, Закону про безробіття (Werkloosheidswet), не має зменшення кількості робочих годин, як передбачено пунктом 1°.
Voor de toepassing van deze wet wordt als werknemer beschouwd:
degene, die krachtens de verplichte verzekering op grond van de Werkloosheidswet uitkering ontvangt;
in door Onze Minister aan te wijzen gevallen degene die:
in een kalenderweek ten minste vijf arbeidsuren minder heeft dan zijn gemiddeld aantal arbeidsuren per kalenderweek of een aantal arbeidsuren heeft dat ten hoogste gelijk is aan de helft van zijn gemiddeld aantal arbeidsuren per kalenderweek als bedoeld in artikel 16, eerste lid, onderdeel a, van de Werkloosheidswet, doch aan wie geen uitkering wordt verleend op grond van enige bepaling van die wet; of
als gevolg van de regels gesteld in de ministeriële regeling op grond van artikel 1a, tweede lid, van de Werkloosheidswet geen arbeidsuren minder heeft als bedoeld onder 1°.