Законодавство Нідерландів

Стаття 19ab

чинна

Закон про допомогу у зв’язку з хворобою (ZW) · Розділ Tweede · Редакція діє з 2021-01-01

Оригінал
1.

Відсоток доходу застрахованої особи порівняно з доходом здорової особи аналогічної професії (maatmaninkomen), який застрахована особа здатна заробити, як зазначено у статті 19aa, встановлюється на підставі страхово-медичного та експертно-трудового обстеження. Від проведення експертно-трудового обстеження можна відмовитися за умов, що мають бути встановлені загальним заходом державного управління.

2.

При визначенні відсотка доходу еталонної особи (maatmaninkomen), який застрахована особа здатна заробити, за можливості враховуються набуті нові навички, проте не береться до уваги те, чи може застрахована особа фактично отримати таку роботу. Якщо застрахована особа виконує або востаннє виконувала роботу, за яку роботодавець отримує субсидію на оплату праці, як це передбачено статтею 10d Закону про участь (Participatiewet), у зв'язку зі зниженою вартістю праці застрахованої особи, то при визначенні відсотка доходу еталонної особи, який застрахована особа внаслідок непрацездатності максимально здатна заробити, ця обставина підлягає врахуванню.

3.

Під працею, як зазначено в пункті першому статті 19aa, розуміється будь-яка загальноприйнята праця, яку застрахована особа здатна виконувати відповідно до своїх сил та здібностей.

4.

Шляхом або на підставі загального адміністративного заходу (algemene maatregel van bestuur) можуть бути встановлені додаткові та, за необхідності, відмінні правила щодо положень частин першої, другої та третьої, а також статті 19aa, частин першої та п'ятої.

5.

Подання пропозиції щодо прийняття загального заходу державного управління (algemene maatregel van bestuur) на підставі пункту четвертого, або прийняття міністерського регламенту на основі такого загального заходу державного управління, здійснюється не раніше ніж через чотири тижні після того, як проект був представлений обом палатам Генеральних штатів.

6.

При здійсненні оцінки, зазначеної в частині першій, страховий лікар максимально можливою мірою використовує наукові дані, що можуть підкріпити оцінку відсотка доходу за аналогічною професією (maatmaninkomen), який застрахована особа здатна заробляти.

1.

Het percentage van het maatmaninkomen dat de verzekerde kan verdienen, bedoeld in artikel 19aa, wordt vastgesteld op basis van een verzekeringsgeneeskundig en een arbeidskundig onderzoek. Van een arbeidskundig onderzoek kan onder bij algemene maatregel van bestuur te stellen voorwaarden worden afgezien.

2.

Bij het vaststellen van het percentage van het maatmaninkomen dat de verzekerde kan verdienen wordt, zo mogelijk, rekening gehouden met verkregen nieuwe bekwaamheden, maar wordt buiten beschouwing gelaten of de verzekerde de arbeid feitelijk kan verkrijgen. Indien de verzekerde arbeid verricht of laatst heeft verricht waarvoor de werkgever loonkostensubsidie als bedoeld in artikel 10d van de Participatiewet ontvangt, in verband met een verminderde loonwaarde van de verzekerde, wordt bij het vaststellen van het percentage van het maatmaninkomen, dat de verzekerde ten gevolge van de ongeschiktheid tot het verrichten van zijn arbeid ten hoogste in staat is te verdienen rekening gehouden met deze omstandigheid.

3.

Onder arbeid als bedoeld in artikel 19aa, eerste lid, wordt verstaan alle algemeen geaccepteerde arbeid waartoe de verzekerde met zijn krachten en bekwaamheden in staat is.

4.

Bij of krachtens algemene maatregel van bestuur kunnen met betrekking tot het eerste, tweede en derde lid, en artikel 19aa, eerste en vijfde lid, nadere en zo nodig afwijkende regels worden gesteld.

5.

De voordracht voor een krachtens het vierde lid vast te stellen algemene maatregel van bestuur, dan wel de vaststelling van een ministeriële regeling op basis van een dergelijke algemene maatregel van bestuur, wordt niet eerder gedaan dan vier weken nadat het ontwerp aan beide Kamers der Staten-Generaal is overgelegd.

6.

Bij de beoordeling, bedoeld in het eerste lid, maakt de verzekeringsarts zo veel mogelijk gebruik van wetenschappelijke inzichten die de beoordeling van het percentage van het maatmaninkomen dat de verzekerde kan verdienen kunnen ondersteunen.