Стаття 91

чинна

Забезпечення виконання

Закон про працю і дохід за працездатністю (WIA) · Глава 10 · Редакція діє з 2017-01-01

UWV накладає адміністративний штраф у розмірі, що не перевищує суму завданих збитків, за невиконання або неналежне виконання застрахованою особою або її законним представником обов’язку, передбаченого частиною першою статті 27. Якщо про факти та обставини, зазначені у частині першій статті 27, не було повідомлено або було повідомлено неналежним чином, і це правопорушення було вчинено умисно, адміністративний штраф становить не більше суми п’ятої категорії, передбаченої частиною четвертою статті 23 Кримінального кодексу (Wetboek van Strafrecht). Якщо про факти та обставини, зазначені у частині першій статті 27, не було повідомлено або було повідомлено неналежним чином, і це правопорушення було вчинено необережно, адміністративний штраф становить не більше суми третьої категорії, передбаченої частиною четвертою статті 23 Кримінального кодексу.

У цій статті під сумою збитку розуміється сума брутто, яка внаслідок невиконання або неналежного виконання зобов’язання, зазначеного в частині першій статті 27, була отримана як виплата безпідставно або у надмірно високому розмірі.

Якщо невиконання або неналежне виконання застрахованою особою або її законним представником обов’язку, зазначеного в частині першій статті 27, не призвело до виникнення суми збитків, або якщо роботодавець чи особа, зазначена в частині восьмій статті 27, не виконує або неналежним чином виконує обов’язки на підставі частини восьмої статті 27, UWV (Uitvoeringsinstituut Werknemersverzekeringen) накладає адміністративний штраф у розмірі, що не перевищує суму другої категорії, зазначену в частині четвертій статті 23 Кримінального кодексу.

UWV може відмовитися від накладення адміністративного штрафу та обмежитися наданням письмового попередження у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням застрахованою особою або її законним представником обов'язку, передбаченого частиною першою статті 27, у ситуаціях, що визначаються загальним заходом державного управління, за винятком випадків, коли невиконання або неналежне виконання обов'язку відбувається протягом дворічного періоду, починаючи з дати, коли такій особі раніше було надано таке попередження.

UWV накладає адміністративний штраф за невиконання або неналежне виконання застрахованою особою або її законним представником обов’язку, передбаченого частиною першою статті 27, внаслідок чого було безпідставно отримано виплату або отримано її у завищеному розмірі, у розмірі не більше 150 відсотків від суми завданих збитків, із відповідним застосуванням частини першої, якщо протягом п’ятирічного періоду, що передує дню вчинення правопорушення, за попереднє правопорушення, що полягало у такому самому діянні, було накладено адміністративний штраф або кримінальну санкцію, які стали остаточними.

Під аналогічною поведінкою, як зазначено у п’ятій частині, розуміється невиконання або неналежне виконання обов’язку, передбаченого статтями 27, перша частина, цього закону, 25 Закону про безробіття (Werkloosheidswet), 12 Закону про доплати (Toeslagenwet), 12, перша частина, Закону про забезпечення доходом літніх безробітних (Wet inkomensvoorziening oudere werklozen), 80 Закону про страхування на випадок непрацездатності (Wet op de arbeidsongeschiktheidsverzekering) або 31, перша частина, чи 49 Закону про страхування на випадок хвороби (Ziektewet), внаслідок чого безпідставно або у завищеному розмірі було надано виплату, допомогу по хворобі або доплату.

На відступ від положень п'ятої частини, зазначений у цій частині п'ятирічний строк становить десять років, якщо за попереднє правопорушення, зазначене у п'ятій частині, застраховану особу або її законного представника було покарано у вигляді безумовного позбавлення волі.

UWV може відмовитися від накладення адміністративного штрафу за наявності для цього поважних причин.

Особа, на яку накладено адміністративний штраф (bestuurlijke boete), зобов’язана за запитом надавати UWV відомості, що мають значення для виконання адміністративного штрафу.

10.

Шляхом прийняття акта загального державного управління встановлюються додаткові правила щодо розміру адміністративного штрафу.

11.

Нормативно-правовим актом міністерства можуть бути встановлені правила щодо способу виконання рішення, яким накладено адміністративний штраф.

12.

На відступ від статті 8:69 Загального закону про адміністративне право, суд у порядку апеляційного або касаційного оскарження може змінити розмір встановленого адміністративного штрафу також на шкоду застрахованій особі або її законному представнику.

13.

Якщо стосовно правопорушення, за яке було накладено адміністративний штраф, не було встановлено умислу або грубої необережності, і надалі з’ясувалося, що протягом року після накладення адміністративного штрафу не було вчинено повторного правопорушення за таке саме діяння, як зазначено у шостому абзаці, UWV має право за заявою (verzoek) особи, на яку було накладено адміністративний штраф, повністю або частково звільнити від сплати адміністративного штрафу у разі сприяння врегулюванню заборгованості. Стаття 79, абзаци перший, третій та четвертий, застосовуються за аналогією.

14.

Рішення про прощення боргу, зазначене у тринадцятій частині, скасовується або переглядається на шкоду особі, на яку накладено адміністративний штраф, якщо протягом п'яти років після рішення про прощення боргу було знову вчинено правопорушення у зв'язку з таким самим діянням, як зазначено у шостій частині.

Het UWV legt een bestuurlijke boete op van ten hoogste het benadelingsbedrag wegens het niet of niet behoorlijk nakomen door de verzekerde of zijn wettelijke vertegenwoordiger van de verplichting, bedoeld in artikel 27, eerste lid. Indien de feiten en omstandigheden, bedoeld in artikel 27, eerste lid, niet of niet behoorlijk zijn medegedeeld en deze overtreding opzettelijk is begaan, bedraagt de bestuurlijke boete ten hoogste het bedrag van de vijfde categorie, bedoeld in artikel 23, vierde lid, van het Wetboek van Strafrecht. Indien de feiten en omstandigheden, bedoeld in artikel 27, eerste lid, niet of niet behoorlijk zijn medegedeeld en deze overtreding niet opzettelijk is begaan, bedraagt de bestuurlijke boete ten hoogste het bedrag van de derde categorie, bedoeld in artikel 23, vierde lid, van het Wetboek van Strafrecht.

In dit artikel wordt onder benadelingsbedrag verstaan het brutobedrag dat als gevolg van het niet of niet behoorlijk nakomen van de verplichting, bedoeld in artikel 27, eerste lid, ten onrechte of tot een te hoog bedrag aan uitkering is ontvangen.

Indien het niet of niet behoorlijk nakomen door de verzekerde of zijn wettelijke vertegenwoordiger van de verplichting, bedoeld in artikel 27, eerste lid, niet heeft geleid tot een benadelingsbedrag, of indien een werkgever of een persoon als bedoeld in artikel 27, achtste lid, de verplichtingen op grond van artikel 27, achtste lid, niet of niet behoorlijk nakomt, legt het UWV een bestuurlijke boete op van ten hoogste het bedrag van de tweede categorie, bedoeld in artikel 23, vierde lid, van het Wetboek van Strafrecht.

Het UWV kan afzien van het opleggen van een bestuurlijke boete en volstaan met het geven van een schriftelijke waarschuwing wegens het niet of niet behoorlijk nakomen door de verzekerde of zijn wettelijke vertegenwoordiger van de verplichting, bedoeld in artikel 27, eerste lid, in situaties die bij algemene maatregel van bestuur worden bepaald, tenzij het niet of niet behoorlijk nakomen van de verplichting plaatsvindt binnen een periode van twee jaar te rekenen vanaf de datum waarop eerder aan hem een zodanige waarschuwing is gegeven.

Het UWV legt een bestuurlijke boete op wegens het niet of niet behoorlijk nakomen door de verzekerde of zijn wettelijke vertegenwoordiger van de verplichting, bedoeld in artikel 27, eerste lid, als gevolg waarvan ten onrechte of tot een te hoog bedrag aan uitkering is ontvangen, van ten hoogste 150 procent van het benadelingsbedrag, met overeenkomstige toepassing van het eerste lid, indien binnen een tijdvak van vijf jaar voorafgaand aan de dag van het begaan van de overtreding een eerdere bestuurlijke boete of strafrechtelijke sanctie is opgelegd wegens een eerdere overtreding, bestaande uit eenzelfde gedraging, die onherroepelijk is geworden.

Onder eenzelfde gedraging als bedoeld in het vijfde lid, wordt verstaan het niet of niet behoorlijk nakomen van de verplichting, bedoeld in de artikelen 27, eerste lid, van deze wet, 25 van de Werkloosheidswet, 12 van de Toeslagenwet, 12, eerste lid, van de Wet inkomensvoorziening oudere werklozen, 80 van de Wet op de arbeidsongeschiktheidsverzekering, of 31, eerste lid, of 49 van de Ziektewet, als gevolg waarvan ten onrechte of tot een te hoog bedrag aan uitkering, ziekengeld of toeslag is verleend.

In afwijking van het vijfde lid is het in dat lid genoemde tijdvak van vijf jaar tien jaar indien wegens de eerdere overtreding, bedoeld in het vijfde lid, de verzekerde of zijn wettelijke vertegenwoordiger is gestraft met een onvoorwaardelijke gevangenisstraf.

Het UWV kan afzien van het opleggen van een bestuurlijke boete indien daarvoor dringende redenen aanwezig zijn.

Degene aan wie een bestuurlijke boete is opgelegd, is verplicht desgevraagd aan het UWV de inlichtingen te verstrekken die voor de tenuitvoerlegging van de bestuurlijke boete van belang zijn.

10.

Bij algemene maatregel van bestuur worden nadere regels gesteld over de hoogte van de bestuurlijke boete.

11.

Bij ministeriële regeling kunnen regels worden gesteld met betrekking tot de wijze van tenuitvoerlegging van de beschikking waarbij de bestuurlijke boete is opgelegd.

12.

In afwijking van artikel 8:69 van de Algemene wet bestuursrecht kan de rechter in beroep of hoger beroep het bedrag waarop de bestuurlijke boete is vastgesteld ook ten nadele van de verzekerde of zijn wettelijke vertegenwoordiger wijzigen.

13.

Indien ten aanzien van een overtreding waarvoor een bestuurlijke boete is opgelegd geen sprake is geweest van opzet of grove schuld, en voorts is gebleken dat binnen een jaar nadat de bestuurlijke boete is opgelegd niet nogmaals een overtreding wegens eenzelfde gedraging als bedoeld in het zesde lid is begaan, is het UWV bevoegd op verzoek van degene aan wie de bestuurlijke boete is opgelegd, de bestuurlijke boete geheel of gedeeltelijk kwijt te schelden bij medewerking aan een schuldregeling. Artikel 79, eerste, derde en vierde lid, is van overeenkomstige toepassing.

14.

Het besluit tot kwijtschelding, bedoeld in het dertiende lid, wordt ingetrokken of ten nadele van degene aan wie de bestuurlijke boete is opgelegd herzien indien binnen vijf jaar na het besluit tot kwijtschelding wederom een overtreding is begaan wegens eenzelfde gedraging als bedoeld in het zesde lid.