Стаття 8
чиннаОб'єкт оподаткування для резидентів-платників податків · Загальні положення щодо визначення прибутку
Прибуток розуміється та визначається відповідно до статей 3.8, 3.11 та 3.12, 3.13, частина перша, пункти g, h та i, 3.14, частина перша, пункти від b до i включно, та частини з другої по п'яту включно, 3.21 – 3.30 включно, 3.30a, частини з першої по сьому включно, 3.31 – 3.52 включно, 3.53, частина перша, пункти a та b, та частина друга, 3.54, 3.55 – 3.57 включно, 10.10, 10a.2, 10a.3 та 10a.18 Закону про прибутковий податок 2001 року, при цьому термін «підприємець» слід читати як «платник податків».
Перша частина не застосовується, оскільки:
якщо інше не передбачено цією статтею або на підставі цього закону, або на підставі статті 3.65 Закону про прибутковий податок 2001 року;
з відмінності в сутності між платником податків та фізичною особою випливає протилежне.
Для застосування цього Закону та положень, що ґрунтуються на ньому, стаття 2.14bis, частини перша — третя включно, Закону про прибутковий податок 2001 року застосовується відповідним чином.
До прибутку не належать вигоди, отримані внаслідок відмови кредиторів від прав, які не підлягають реалізації, оскільки ці вигоди перевищують суму збитку, який міг бути понесений в іншому порядку в році відмови, та збитків минулих років, що підлягають зарахуванню. Якщо сума збитків минулих років, що підлягають зарахуванню, перевищує 1 000 000 євро, то, на відміну від першого речення, вигоди, отримані внаслідок відмови кредиторів від прав, які не підлягають реалізації, не належать до прибутку, оскільки ці вигоди перевищують збиток, який міг бути понесений в іншому порядку в році відмови. У такому разі збитки минулих років, що підлягають зарахуванню, зменшуються на суму вигод, які не належать до прибутку, зазначених у попередньому реченні, у порядку виникнення таких збитків. Для цілей застосування цього пункту до відмови від прав, які не підлягають реалізації, прирівнюється втрата можливості примусового стягнення вимоги відповідно до статті 358 Закону про банкрутство (Faillissementswet).
За наявності протягом року одного або кількох працівників у розумінні Закону про податок на заробітну плату 1964 року (Wet op de loonbelasting 1964), прибуток також розуміється та визначається відповідно до статті 3.15, частин першої, другої, третьої та п'ятої Закону про прибутковий податок 2001 року (Wet inkomstenbelasting 2001). При цьому для застосування зазначеної першої частини сума, вказана в ній, замінюється на 0,4% від загальної суми заробітної плати, отриманої відповідними працівниками протягом року, з якої справляється податок із застосуванням статей 20a, 20b, 26 та 26b Закону про податок на заробітну плату 1964 року, якщо цей результат перевищує 5 700 євро. Якщо платник податків обирає це у податковій декларації, то для застосування другого речення до заробітної плати не включається заробітна плата за попереднім місцем роботи. Для застосування зазначеної п'ятої частини відсоткова ставка, вказана в ній, замінюється на 73,5%.
Для цілей застосування статті 3.30a Закону про податок на доходи 2001 року під цим терміном розуміється:
юридична особа, пов’язана з платником податків: те, що розуміється під цим терміном у статті 10a, частинах четвертій та сьомій;
особа, пов’язана з платником податків: фізична особа, для якої платник податків є пов’язаним суб’єктом господарювання, як це передбачено статтею 3.30a, десятою частиною, Закону про податок на доходи 2001 року.
Стаття 3.53, частина перша, підпункт «а» Закону про прибутковий податок 2001 року не застосовується до витрат і видатків, пов’язаних із схемою дострокового виходу на пенсію, як це передбачено статтею 32ba Закону про податок на заробітну плату 1964 року, на користь працівників, зазначених у статті 12a цього Закону. Створення резерву щодо такої схеми дострокового виходу на пенсію для зазначених працівників не допускається. Перше та друге речення застосовуються аналогічним чином стосовно твердого наміру надати пенсійні права працівникам, зазначеним у статті 12a Закону про податок на заробітну плату 1964 року.
Для цілей застосування статей 3.40 – 3.46 Закону про податок на дохід 2001 року не беруться до уваги зобов'язання, взяті на себе публічною акціонерною компанією (naamloze vennootschap) або товариством з обмеженою відповідальністю (besloten vennootschap met beperkte aansprakelijkheid):
щодо придбання підприємства або частини підприємства шляхом випуску акцій;
стосовно особи або органу, які прямо чи опосередковано є або протягом останніх п'яти років були акціонерами цієї компанії, що володіють принаймні однією третиною номінального сплаченого капіталу;
стосовно іншої публічної компанії з обмеженою відповідальністю або приватної компанії з обмеженою відповідальністю, якщо або платник податків у цій компанії, або третя особа в обох компаніях є безпосереднім чи опосередкованим акціонером принаймні однієї третини номінального сплаченого капіталу, або була таким акціонером протягом останніх п'яти років.
Статті 3.40 – 3.46 Закону про податок на доходи 2001 року не застосовуються щодо суб'єктів господарювання, які визначені як інвестиційні установи.
Для цілей застосування статті 3.47 Закону про податок на доходи 2001 року вважається, що наприкінці року, що передує року, з якого юридична особа кваліфікується як інвестиційна установа, майно такої юридичної особи було відчужене за ринковою вартістю цього майна.
Наш Міністр може визначити, що восьма частина не застосовується.
Стаття 3.55 Закону про податок на доходи 2001 року не застосовується у випадку, якщо акції або прибуткові сертифікати, що відчужуються, належать до активів юридичної особи, яка визнана інвестиційною установою.
Для цілей застосування статті 3.54 Закону про прибутковий податок 2001 року, участь (deelneming), як це визначено у статті 13, не вважається оборотними активами (bedrijfsmiddelen).
Сума, зазначена наприкінці п'ятої частини, на початку календарного року автоматично замінюється сумою, яка встановлюється відповідно до статті 10.1 Закону про прибутковий податок 2001 року на заміну суми, зазначеної у статті 3.15, першій частині, цього Закону.
Для застосування статей 8c, 10a, 12a, 13b, 13ba, 20a, 25 та 28 статті 2.14a та 10a.7 Закону про прибутковий податок 2001 року застосовуються відповідним чином, з тією умовою, що стаття 2.14a, частина сьома, Закону про прибутковий податок 2001 року не застосовується для цілей статті 10a.
Четверта частина не застосовується, якщо платник податків був частиною фіскальної єдності (fiscale eenheid) і з моменту виключення з неї минуло менше шести років, за винятком випадків, коли платник податків доводить, що вигоди, зазначені у цій частині, не належали б до його прибутку, якби він не був частиною фіскальної єдності. Стаття 15ac, друга частина, друге речення, застосовується відповідним чином.
De winst wordt opgevat en bepaald op de voet van de artikelen 3.8, 3.11 en 3.12, 3.13, eerste lid, onderdelen g, h en i, 3.14, eerste lid, onderdelen b tot en met i, en tweede tot en met vijfde lid, 3.21 tot en met 3.30, 3.30a, eerste tot en met zevende lid, 3.31 tot en met 3.52, 3.53, eerste lid, onderdelen a en b, en tweede lid, 3.54, 3.55 tot en met 3.57, 10.10, 10a.2, 10a.3 en 10a.18 van de Wet inkomstenbelasting 2001, waarbij voor ondernemer wordt gelezen belastingplichtige.
Het eerste lid is niet van toepassing voorzover:
bij of krachtens deze wet of krachtens artikel 3.65 van de Wet inkomstenbelasting 2001 anders is bepaald;
uit het verschil in wezen tussen de belastingplichtige en een natuurlijk persoon het tegendeel voortvloeit.
Voor de toepassing van deze wet en de daarop berustende bepalingen is artikel 2.14bis, eerste tot en met derde lid, van de Wet inkomstenbelasting 2001 van overeenkomstige toepassing.
Tot de winst behoren niet voordelen verkregen door het prijsgeven van niet voor verwezenlijking vatbare rechten door schuldeisers, voor zover de voordelen de som van het verlies dat overigens mocht zijn geleden in het jaar van het prijsgeven en de te verrekenen verliezen uit het verleden overtreffen. Indien het bedrag aan te verrekenen verliezen uit het verleden meer bedraagt dan € 1.000.000, behoren in afwijking van de eerste zin de voordelen verkregen door het prijsgeven van niet voor verwezenlijking vatbare rechten door schuldeisers niet tot de winst, voor zover de voordelen het verlies dat overigens mocht zijn geleden in het jaar van het prijsgeven overtreffen. In dat geval worden de te verrekenen verliezen uit het verleden verminderd met het bedrag van de niet tot de winst behorende voordelen, bedoeld in de vorige zin, in de volgorde waarin de verliezen zijn ontstaan. Voor de toepassing van dit lid wordt met het prijsgeven van niet voor verwezenlijking vatbare rechten gelijkgesteld het niet afdwingbaar worden van een vordering ingevolge artikel 358 van de Faillissementswet.
Bij aanwezigheid in een jaar van een of meer werknemers in de zin van de Wet op de loonbelasting 1964 wordt de winst mede opgevat en bepaald op de voet van artikel 3.15, eerste, tweede, derde en vijfde lid, van de Wet inkomstenbelasting 2001. Daarbij wordt voor de toepassing van genoemd eerste lid het aldaar vermelde bedrag vervangen door 0,4% van het gezamenlijke bedrag van het door de desbetreffende werknemers in het jaar genoten loon waarover met toepassing van de artikelen 20a, 20b, 26 en 26b van de Wet op de loonbelasting 1964 belasting wordt geheven indien deze uitkomst hoger is dan € 5.700. Indien de belastingplichtige daarvoor bij de aangifte kiest, wordt voor de toepassing van de tweede zin tot het loon niet gerekend het loon uit een vroegere dienstbetrekking. Voor de toepassing van genoemd vijfde lid wordt het aldaar vermelde percentage vervangen door 73,5%.
Voor de toepassing van artikel 3.30a van de Wet inkomstenbelasting 2001 wordt verstaan onder:
een met de belastingplichtige verbonden lichaam: hetgeen daaronder wordt verstaan in artikel 10a, vierde en zevende lid;
een met de belastingplichtige verbonden persoon: een natuurlijk persoon voor wie de belastingplichtige een verbonden lichaam is als bedoeld in artikel 3.30a, tiende lid, van de Wet inkomstenbelasting 2001.
Artikel 3.53, eerste lid, onderdeel a, van de Wet inkomstenbelasting 2001 is niet van toepassing op kosten en lasten in verband met een regeling voor vervroegde uittreding als bedoeld in artikel 32ba van de Wet op de loonbelasting 1964 ten behoeve van werknemers als bedoeld in artikel 12a van die wet. Een voorziening ter zake van een zodanige regeling voor vervroegde uittreding voor bedoelde werknemers is niet mogelijk. De eerste en tweede volzin zijn van overeenkomstige toepassing met betrekking tot een stellig voornemen tot het toekennen van pensioenaanspraken aan werknemers als bedoeld in artikel 12a van de Wet op de loonbelasting 1964.
Voor de toepassing van de artikelen 3.40 tot en met 3.46 van de Wet inkomstenbelasting 2001 worden niet in aanmerking genomen verplichtingen aangegaan door een naamloze vennootschap of besloten vennootschap met beperkte aansprakelijkheid:
ter zake van de verwerving van een onderneming of een gedeelte van een onderneming tegen uitreiking van aandelen;
tegenover een persoon die of een lichaam dat voor ten minste een derde gedeelte van het nominaal gestorte kapitaal onmiddellijk of middellijk aandeelhouder is of in de loop van de laatste vijf jaren is geweest in die vennootschap;
tegenover een andere naamloze vennootschap of besloten vennootschap met beperkte aansprakelijkheid, indien hetzij de belastingplichtige in die vennootschap, hetzij een derde in beide vennootschappen voor ten minste een derde gedeelte van het nominaal gestorte kapitaal onmiddellijk of middellijk aandeelhouder is of in de loop van de laatste vijf jaren is geweest.
De artikelen 3.40 tot en met 3.46 van de Wet inkomstenbelasting 2001 zijn niet van toepassing ten aanzien van lichamen welke als beleggingsinstelling zijn aangemerkt.
Voor de toepassing van artikel 3.47 van de Wet inkomstenbelasting 2001 worden aan het einde van het jaar, voorafgaande aan dat met ingang waarvan een lichaam als beleggingsinstelling wordt aangemerkt, de goederen van zulk een lichaam geacht te zijn vervreemd voor de waarde in het economische verkeer van die goederen.
Onze Minister kan bepalen dat het achtste lid niet van toepassing is.
Artikel 3.55 van de Wet inkomstenbelasting 2001 vindt geen toepassing ingeval de aandelen of winstbewijzen die worden vervreemd behoren tot het vermogen van een lichaam dat als beleggingsinstelling is aangemerkt.
Voor de toepassing van artikel 3.54 van de Wet inkomstenbelasting 2001, wordt een deelneming als bedoeld in artikel 13 niet tot de bedrijfsmiddelen gerekend.
Het in het vijfde lid aan het slot vermelde bedrag wordt bij het begin van het kalenderjaar van rechtswege vervangen door het bedrag dat krachtens artikel 10.1 van de Wet inkomstenbelasting 2001 wordt vastgesteld ter vervanging van het in artikel 3.15, eerste lid, van die wet vermelde bedrag.
Voor de toepassing van de artikelen 8c, 10a, 12a, 13b, 13ba, 20a, 25 en 28 zijn de artikelen 2.14a en 10a.7 van de Wet inkomstenbelasting 2001 van overeenkomstige toepassing, met dien verstande dat artikel 2.14a, zevende lid, van de Wet inkomstenbelasting 2001 voor de toepassing van artikel 10a buiten toepassing blijft.
Het vierde lid is niet van toepassing indien de belastingplichtige deel heeft uitgemaakt van een fiscale eenheid en sinds het ontvoegingstijdstip minder dan zes jaren zijn verstreken, behoudens voor zover de belastingplichtige aannemelijk maakt dat de in dat lid bedoelde voordelen niet tot zijn winst zouden behoren, indien hij geen deel zou hebben uitgemaakt van de fiscale eenheid. Artikel 15ac, tweede lid, tweede zin, is van overeenkomstige toepassing.
Рішення Верховного суду Нідерландів (Hoge Raad), у яких застосовується ця стаття. Анотації — неофіційний переклад.
Податок на прибуток підприємств; ст. 8 Закону про податок на прибуток підприємств (Wet vpb) у взаємозв’язку зі ст. 3.29 Закону про прибутковий податок 2001 року (Wet IB 2001); ст. 1 Першого протоколу до ЄКПЛ; оцінка пенсійного зобов’язання; розмір розрахункової відсоткової ставки.
Рішення на rechtspraak.nlПодаток на прибуток підприємств; ст. 8 Закону про податок на прибуток підприємств (Wet vpb) у взаємозв’язку зі ст. 3.29 Закону про прибутковий податок 2001 року (Wet IB 2001); ст. 1 Першого протоколу до ЄКПЛ; оцінка пенсійного зобов’язання; розмір розрахункової відсоткової ставки.
Рішення на rechtspraak.nl