Законодавство Нідерландів

Стаття 15bb

чинна

Об'єкт оподаткування для резидентів-платників податків · Загальне обмеження вирахування відсотків

Закон про корпоративний податок 1969 · Глава II · Розділ 2.9a · Редакція діє з 2020-01-01

Оригінал
1.

Інспектор встановлює суму залишку відсотків, що підлягає перенесенню на наступні періоди, як це передбачено статтею 15b, частиною п'ятою, шляхом винесення рішення, яке може бути оскаржене, одночасно з податковим повідомленням-рішенням за рік, у якому виник цей залишок. Сума, зазначена у першому реченні, вказується в податковому повідомленні-рішенні окремо.

2.

Якщо будь-який факт дає підстави для припущення, що сума, зазначена у першому абзаці, була встановлена у завищеному розмірі, інспектор може переглянути рішення, зазначене у цьому абзаці, шляхом винесення рішення, яке може бути оскаржене. Факт, який був відомий інспектору або міг бути обґрунтовано відомий йому, не може бути підставою для перегляду, за винятком випадків, коли платник податків діяв недобросовісно щодо цього факту. Стаття 16, другий абзац, вступна частина та підпункт «c», третій та четвертий абзаци Загального закону про державні податки (Algemene wet inzake rijksbelastingen) застосовуються відповідним чином.

1.

De inspecteur stelt het bedrag van het voort te wentelen saldo aan renten, bedoeld in artikel 15b, vijfde lid, vast bij voor bezwaar vatbare beschikking, gelijktijdig met de aanslag over het jaar waarin dat saldo is ontstaan. Het bedrag, bedoeld in de eerste zin, wordt op het aanslagbiljet afzonderlijk vermeld.

2.

Indien enig feit grond oplevert voor het vermoeden dat het bedrag, bedoeld in het eerste lid, te hoog is vastgesteld, kan de inspecteur de beschikking, bedoeld in dat lid, herzien bij voor bezwaar vatbare beschikking. Een feit dat de inspecteur bekend was of redelijkerwijs bekend had kunnen zijn, kan geen grond voor herziening opleveren, behoudens in de gevallen waarin de belastingplichtige ter zake van dit feit te kwader trouw is. Artikel 16, tweede lid, aanhef en onderdeel c, derde lid en vierde lid, van de Algemene wet inzake rijksbelastingen is van overeenkomstige toepassing.