Стаття 36
чиннаВиплата по безробіттю · § Виплата допомоги
Виплата, що була сплачена як безпідставно одержана внаслідок рішення, зазначеного у статті 22a або 27, а також те, що було сплачено як безпідставно одержане з інших підстав, стягується назад Інститутом страхування працівників (UWV). Якщо виплата, зазначена у пункті першому статті 18, стягується назад з роботодавця, останній не може перекладати стягнуту суму на працівника у порядку регресу.
Виплата, що була безпідставно сплачена роботодавцю, стягується UWV з роботодавця, якщо працівник має право на заробітну плату за години, яких стосувалася безпідставно сплачена виплата.
Відступаючи від положень частини першої, UWV може прийняти рішення про відмову від стягнення або від подальшого стягнення, якщо особа, з якої здійснюється стягнення:
протягом п'яти років повністю виконував свої зобов'язання з оплати;
протягом п'яти років не виконував у повному обсязі свої зобов'язання з оплати, але все ж таки сплатив суму заборгованості за цей період, збільшену на належні на неї встановлені законом відсотки та витрати, пов'язані зі стягненням;
протягом п'яти років не здійснював платежів і немає підстав вважати, що він почне здійснювати їх у будь-який момент; або
сума, що відповідає щонайменше 50% залишку заборгованості, сплачується одноразово.
Строк, зазначений у пункті третьому, підпунктах a, b та c, становить десять років, якщо зворотне стягнення є наслідком невиконання або неналежного виконання зобов'язання, передбаченого статтею 25.
Строк, зазначений у пункті «a» та «b» третього абзацу, становить три роки, якщо:
середній дохід зацікавленої особи протягом цього періоду не перевищував розміру вільної від стягнення частки доходу (beslagvrije voet), передбаченої статтями з 475c по 475e включно Цивільного процесуального кодексу; та
повернення не є наслідком невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зазначеного у статті 25.
За наявності для цього поважних причин UWV може прийняти рішення про повну або часткову відмову від стягнення коштів.
Особа, від якої вимагається повернення коштів, зобов’язана на запит надавати UWV відомості, що мають значення для такого повернення.
На відміну від положень пункту першого, UWV (Uitvoeringsinstituut Werknemersverzekeringen) може, на умовах, що можуть бути встановлені Нашим Міністром, прийняти рішення про відмову від стягнення, якщо сума, що підлягає стягненню, не перевищує суму, яку має встановити Наш Міністр.
De uitkering die als gevolg van een besluit als bedoeld in artikel 22a of 27 onverschuldigd is betaald, alsmede hetgeen anderszins onverschuldigd is betaald, wordt door het UWV teruggevorderd. Indien de uitkering, bedoeld in artikel 18, eerste lid, van de werkgever wordt teruggevorderd, kan deze het teruggevorderde bedrag niet verhalen op de werknemer.
Een uitkering die onverschuldigd aan de werkgever is betaald, wordt door het UWV van de werkgever teruggevorderd, indien de werknemer recht heeft op loon over de uren waarop de onverschuldigd betaalde uitkering betrekking had.
In afwijking van het eerste lid kan het UWV besluiten van terugvordering of van verdere terugvordering af te zien, indien degene van wie wordt teruggevorderd:
gedurende vijf jaar volledig aan zijn betalingsverplichtingen heeft voldaan;
gedurende vijf jaar niet volledig aan zijn betalingsverplichtingen heeft voldaan, maar het achterstallige bedrag over die periode, vermeerderd met de daarover verschuldigde wettelijke rente en de op de invordering betrekking hebbende kosten, alsnog heeft betaald;
gedurende vijf jaar geen betalingen heeft verricht en niet aannemelijk is dat hij deze op enig moment zal gaan verrichten; of
een bedrag, overeenkomend met ten minste 50% van de restsom in één keer aflost.
De in het derde lid, onderdelen a, b en c, genoemde termijn is tien jaar indien de terugvordering het gevolg is van het niet of niet behoorlijk nakomen van de verplichting, bedoeld in artikel 25.
De in het derde lid, onder a en b, genoemde termijn is drie jaar indien:
het gemiddeld inkomen van de belanghebbende in die periode de beslagvrije voet bedoeld in de artikelen 475c tot en met 475e van het Wetboek van Burgerlijke Rechtsvordering niet te boven is gegaan; en
de terugvordering niet het gevolg is van het niet of niet behoorlijk nakomen van de verplichting, bedoeld in artikel 25.
Indien daarvoor dringende redenen aanwezig zijn kan het UWV besluiten geheel of gedeeltelijk van terugvordering af te zien.
Degene van wie wordt teruggevorderd is verplicht desgevraagd aan het UWV de inlichtingen te verstrekken die voor de terugvordering van belang zijn.
In afwijking van het eerste lid kan het UWV, onder voorwaarden die Onze Minister kan stellen, besluiten van terugvordering af te zien indien het terug te vorderen bedrag een door Onze Minister vast te stellen bedrag niet te boven gaat.