Стаття 54
чиннаВІДМОВА ТА НЕДІЙСНІСТЬ ЗАРЕЄСТРОВАНОГО ПРОМИСЛОВОГО ЗРАЗКА СПІВТОВАРИСТВА
1. У разі подання позову про визнання недійсним зареєстрованого зразка Співтовариства, будь-яка третя особа, яка доведе, що стосовно того самого зразка проти неї було розпочато провадження у справі про порушення прав, може вступити у провадження про визнання недійсності як сторона, доки Бюро не ухвалило остаточного рішення, за умови, що вона подасть відповідну заяву протягом трьох місяців після початку провадження у справі про порушення прав.
Те саме застосовується, коли третя особа доводить, що власник зразка Співтовариства (Gemeenschapsmodel) висунув їй вимогу припинити ймовірне порушення прав на зразок, і що вона ініціювала провадження з метою отримання судового рішення, яке підтверджує, що вона не вчиняє порушення прав на зразок Співтовариства.
2. Заява про приєднання подається у письмовій формі та повинна бути обґрунтованою. Заява вважається поданою лише після сплати збору за визнання недійсності, а також збору, передбаченого статтею 52, частиною 2. З цього моменту заява, за винятком випадків, встановлених у виконавчому регламенті, розглядається як позов про визнання недійсності.
1. Wanneer een vordering tot nietigverklaring van een ingeschreven Gemeenschapsmodel wordt ingesteld, mag elke derde die aantoont dat met betrekking tot hetzelfde model jegens hem een inbreukprocedure is ingeleid, zich, zolang het Bureau geen eindbeslissing heeft genomen, als partij in de nietigheidsprocedure voegen, indien hij binnen drie maanden na de inleiding van de inbreukprocedure een verzoek daartoe indient.
Hetzelfde geldt, wanneer een derde aantoont dat de houder van het Gemeenschapsmodel hem heeft aangemaand een veronderstelde inbreuk op het model te staken, en dat hij een procedure heeft ingeleid ter verkrijging van een rechterlijke beslissing ertoe strekkende dat hij geen inbreuk op het Gemeenschapsmodel maakt.
2. Het verzoek tot voeging wordt schriftelijk gedaan en met redenen omkleed. Het verzoek wordt eerst geacht te zijn gedaan nadat de taks voor nietigverklaring, alsmede die van artikel 52, lid 2, zijn betaald. Vanaf dat tijdstip wordt het verzoek, behoudens de in de uitvoeringsverordening vastgestelde uitzonderingen, behandeld als een vordering tot nietigverklaring.