Параграф C3/2
чиннаЗагальні правила політики щодо посвідки на проживання на підставі притулку · Розгляд клопотання про притулок
2.1 Загальні положення
Статті 29, 29a, 29b, 29c та 29d Vw містять підстави, на яких IND може надати посвідку на проживання на підставі притулку. IND перевіряє застосовність цих підстав у тій черговості, у якій ці підстави наведені в Законі про іноземців (Vreemdelingenwet).
Оцінка достовірності, оцінка ризиків та оцінка вагомості заяви про надання посвідки на проживання з метою отримання притулку описані в параграфі C3/4 Vc.
2.2 Країна походження
IND спочатку встановлює країну походження іноземця, перш ніж IND оцінить, чи має іноземець обґрунтовані побоювання переслідування або реальний ризик завдання серйозної шкоди в країні походження. Під «країною походження» IND розуміє країну або країни, громадянство яких має іноземець (див. статтю 3, пункт 13, Регламенту про кваліфікацію).
У межах країни походження Служба імміграції та натуралізації (IND) встановлює, що є звичайним місцем проживання та перебування іноземця. Служба імміграції та натуралізації (IND) визначає як звичайне місце проживання та перебування територію, де іноземець проживав та перебував протягом певного часу до того, як іноземець залишив свою країну походження. Гуманітарні обставини не відіграють ролі при вирішенні питання про те, чи вважається територія звичайним місцем проживання або перебування.
Якщо жодна країна не визнає іноземця своїм громадянином, Служба імміграції та натуралізації (IND) визначає іноземця як іноземця без громадянства (див. також статтю 3, пункт 15, Процесуального регламенту).
IND визначає країну або країни, де іноземець без громадянства до свого прибуття в Нідерланди мав своє звичайне місце проживання («country of former habitual residence»), як країну або країни походження іноземця без громадянства. IND визначає звичайне місце проживання іноземця без громадянства у будь-якому разі на підставі:
характер перебування іноземця без громадянства в країні;
тривалість перебування іноземця без громадянства в країні; та
зв'язки, які особа без громадянства (іноземець) має з країною.
2.3 Вимога індивідуалізації
Служба імміграції та натуралізації (IND) відповідно до пункту 2 статті 34 Процедурного регламенту проводить оцінку на індивідуальній основі та розглядає на підставі індивідуальної ситуації та особистих обставин самого іноземця, чи має іноземець право на отримання посвідки на проживання з метою притулку. Іноземець повинен на основі специфічних індивідуальних ознак («special distinguishing features») довести ймовірність того, чому саме він у разі повернення до країни походження наражається на ризик переслідування або серйозної шкоди. Це називається вимогою індивідуалізації (individualiseringsvereiste). Вимога індивідуалізації застосовується також у разі, якщо застосовується профіль ризику, як зазначено у параграфі C3/2.4 Циркуляра щодо іноземців (Vc).
2.4 Ризикові профілі
Міністр може на основі інформації про країну походження визначати профілі ризику. Це закріплюється в політиці щодо країн у розділі C9 Vc. Міністр може визначити групу як профіль ризику, якщо має місце більш структурний та менш випадковий характер перебування групи в полі негативної уваги органів влади або третіх осіб, від яких органи влади країни походження або міжнародні організації не можуть надати (ефективного) захисту.
Визначення як ризикового профілю не здійснюється на основі фіксованих критеріїв, оскільки кожна країна, кожна група та ситуація мають власну динаміку та особливості. У загальному сенсі, у будь-якому випадку, у взаємозв'язку враховуються наступні елементи:
акти переслідування або завдання серйозної шкоди, вчинені проти групи;
інтенсивність та (географічний) масштаб вчинених діянь;
частота, з якою вчиняються ці діяння;
сукупний вплив вчинених діянь;
суб’єкти переслідування або заподіяння серйозної шкоди; та
ступінь захисту, який може бути отриманий.
Для іноземця, який належить до групи, для якої в загальному сенсі визначено профіль ризику, продовжує діяти вимога індивідуалізації та не застосовується змінений розподіл тягаря доказування (див. параграф C3/2.3 Vc).
Належність до групи, визначеної як ризиковий профіль, сама по собі не є достатньою підставою для надання статусу біженця або субсидіарного захисту. Якщо іноземець підпадає під ризиковий профіль, Служба імміграції та натуралізації (IND) оцінює індивідуальні обставини справи у зіставленні зі становищем групи та загальною ситуацією (ситуацією з безпекою) у країні походження. На підставі індивідуальної ситуації та особистих обставин, здійсненої діяльності, можливих попередніх подій та попереднього зазнання актів переслідування або серйозної шкоди, IND оцінює, чи наражається іноземець на реальний ризик переслідування або заподіяння серйозної шкоди.
2.5 Підстави вирішення
IND може вирішити заяву про надання посвідки на проживання на підставі притулку з різних підстав. Ці підстави для вирішення розглядаються в параграфах C4/1, C4/2 та C4/3 Vc.
2.1 Algemeen
De artikelen 29, 29a, 29b, 29c en 29d Vw bevatten de gronden waarop de IND een verblijfsvergunning asiel kan verlenen. De IND toetst de toepasselijkheid van deze gronden in de volgorde waarin deze gronden in de Vreemdelingenwet voorkomen.
De beoordeling van de geloofwaardigheid, de risico-inschatting en de beoordeling van de zwaarwegendheid van een aanvraag voor een verblijfsvergunning asiel is beschreven in paragraaf C3/4 Vc.
2.2 Land van herkomst
De IND stelt eerst het land van herkomst van de vreemdeling vast, vóórdat de IND beoordeelt of de vreemdeling gegronde vrees voor vervolging of een reëel risico op ernstige schade heeft in het land van herkomst. De IND verstaat onder ‘land van herkomst’ het land of de landen waarvan de vreemdeling de nationaliteit heeft (zie artikel 3, onder 13, Kwalificatieverordening).
Binnen het land van herkomst, stelt de IND vast wat de normale woon- en verblijfplaats van de vreemdeling is. De IND merkt als normale woon- en verblijfplaats aan het gebied waar de vreemdeling gedurende enige tijd heeft gewoond en verbleven, voordat de vreemdeling diens land van herkomst heeft verlaten. Humanitaire omstandigheden spelen bij de vraag of een gebied als een normale woon- of verblijfplaats geldt, geen rol.
Als geen enkel land de vreemdeling als onderdaan erkent, merkt de IND de vreemdeling aan als staatloze vreemdeling (zie ook artikel 3, onder 15, Procedureverordening).
De IND merkt het land of de landen waar de staatloze vreemdeling voor zijn komst naar Nederland zijn gebruikelijke verblijfplaats (‘country of former habitual residence’) had, aan als land of landen van herkomst van de staatloze vreemdeling. De IND bepaalt de gebruikelijke verblijfplaats van de staatloze vreemdeling, in ieder geval op basis van:
de aard van het verblijf van de staatloze vreemdeling in het land;
de duur van het verblijf van de staatloze vreemdeling in het land; en
de banden, die de staatloze vreemdeling heeft met het land.
2.3 Individualiseringsvereiste
De IND beoordeelt overeenkomstig artikel 34, tweede lid, Procedureverordening op individuele basis en beziet op basis van de individuele situatie en de persoonlijke omstandigheden van de vreemdeling zelf of de vreemdeling in aanmerking komt voor een verblijfsvergunning asiel. De vreemdeling moet aan de hand van specifieke individuele kenmerken (‘special distinguishing features’) aannemelijk maken waarom juist hij bij terugkeer naar zijn land van herkomst een risico loopt op vervolging of ernstige schade. Dit wordt het individualiseringsvereiste genoemd. Het individualiseringsvereiste is van toepassing, ook als een risicoprofiel als bedoeld in paragraaf C3/2.4 Vc van toepassing is.
2.4 Risicoprofielen
De minister kan op basis van informatie over een land van herkomst risicoprofielen aanwijzen. Dit wordt in het landenbeleid in hoofdstuk C9 Vc neergelegd. De minister kan een groep als risicoprofiel aanwijzen, als sprake is van een meer structurele en minder incidentele wijze waarop een groep in de negatieve aandacht staat van de autoriteiten dan wel derden tegen wie geen (doeltreffende) bescherming door de autoriteiten van het land van herkomst of door internationale organisaties kan worden geboden.
Het aanwijzen als risicoprofiel gebeurt niet op basis van vaste criteria aangezien elk land, elke groep en situatie zijn eigen dynamiek en bijzonderheden kent. In algemene zin worden in ieder geval de volgende elementen in onderlinge samenhang betrokken:
de daden van vervolging of ernstige schade die worden gepleegd tegen een groep;
de intensiteit en (geografische) schaal van de gepleegde daden;
de frequentie waarmee deze daden worden gepleegd;
de cumulatieve impact van de gepleegde daden;
de actoren van vervolging of ernstige schade; en
de mate van bescherming die te verkrijgen valt.
Voor de vreemdeling die behoort tot een groep, waarvoor in algemene zin een risicoprofiel is aangewezen, blijft het individualiseringsvereiste gelden en geldt er geen aangepaste bewijslastverdeling (zie paragraaf C3/2.3 Vc).
Het behoren tot een groep, aangemerkt als risicoprofiel, is op zichzelf dan ook niet voldoende voor vluchtelingschap of subsidiaire bescherming. Als een vreemdeling binnen een risicoprofiel valt, dan beoordeelt de IND de individuele omstandigheden van het geval, afgezet tegen de positie van de groep en de algemene (veiligheids)situatie in het land van herkomst. Aan de hand van de individuele situatie en de persoonlijke omstandigheden, de verrichte activiteiten, eventuele eerdere gebeurtenissen en eerdere blootstelling aan daden van vervolging of ernstige schade, beoordeelt de IND of de vreemdeling een reëel risico op vervolging of ernstige schade loopt.
2.5 Afdoeningsgronden
De IND kan een verzoek voor een verblijfsvergunning asiel op verschillende gronden afdoen. Deze afdoeningsgronden worden behandeld in de paragrafen C4/1, C4/2 en C4/3 Vc.