Законодавство Нідерландів

Стаття 9

чинна

Grondslagen voor de objectieve en subjectieve belastingplicht

Закон про спадкування та дарування 1956 · Глава I · Редакція діє з 2014-01-01

Оригінал
1.

Грошові вимоги, що виникли внаслідок набуття спадщини, незалежно від розміру відсотків, які вони несуть на підставі останньої волі або на підставі встановлення відсоткової ставки, як це передбачено статтею 1, частиною третьою, враховуються у розмірі, що не перевищує їх номінальну вартість.

2.

У випадку, якщо грошова вимога, зазначена у першому пункті, стає такою, що підлягає виконанню внаслідок або після смерті боржника, або стає такою, що підлягає виконанню, чи погашається за життя боржника, і ця вимога на підставі останнього волевиявлення або на підставі встановлення відсоткової ставки, зазначеного у статті 1, третьому пункті, містить відсотковий компонент, який є вищим, ніж якби вимога передбачала складні відсотки за ставкою, зазначеною у статті 21, чотирнадцятому пункті, то частина відсотків, що перевищує відсотки, які були б нараховані за вищезазначеною ставкою, у разі необхідності, всупереч статті 1, третьому пункту, для цілей застосування цього закону вважається такою, що отримана кредитором на підставі спадкування або, відповідно, на підставі дарування від боржника.

3.

На відміну від положень другого абзацу, частина відсотків, зазначена у цьому абзаці, що сплачується внаслідок здійснення права на волевиявлення (wilsrecht), як це передбачено статтями 19 або 21 Книги 4 Цивільного кодексу, у разі смерті того з подружжя (echtgenoot), що пережив іншого, або вітчима чи мачухи, зазначених у цих статтях, вважається такою, що отримана в порядку спадкування після цього з подружжя, вітчима чи мачухи. У момент, коли батько (мати) або вітчим (мачуха) відмовляється від права користування (vruchtgebruik), зазначеного у статтях 19 або 21 Книги 4 Цивільного кодексу, або відчужує його, положення першого речення не застосовуються або припиняють свою дію, а відсотки, зазначені у першому реченні, вважаються такими, що отримані в порядку дарування від того з подружжя, що пережив іншого, або вітчима чи мачухи.

1.

Geldvorderingen die zijn ontstaan als gevolg van een verkrijging krachtens erfrecht worden ongeacht de hoogte van de rente die zij op grond van een uiterste wilsbeschikking of op grond van een rentevaststelling als bedoeld in artikel 1, derde lid, dragen, in aanmerking genomen voor ten hoogste de nominale waarde.

2.

Ingeval een geldvordering als bedoeld in het eerste lid ten gevolge van of na het overlijden van de schuldenaar opeisbaar wordt, onderscheidenlijk tijdens het leven van de schuldenaar opeisbaar wordt of wordt afgelost, en deze vordering op grond van een uiterste wilsbeschikking of op grond van een rentevaststelling als bedoeld in artikel 1, derde lid, een rentebestanddeel bevat dat hoger is dan indien de vordering een samengestelde rente had gedragen naar het percentage, bedoeld in artikel 21, veertiende lid, wordt het deel van de rente dat uitgaat boven de rente die bij het hiervoor bedoelde percentage zou zijn opgebouwd, zonodig in afwijking van artikel 1, derde lid, voor de toepassing van deze wet geacht door de schuldeiser krachtens erfrecht, onderscheidenlijk krachtens schenking te zijn verkregen van de schuldenaar.

3.

In afwijking van het tweede lid wordt het deel van de rente, bedoeld in dat lid, dat wordt betaald door de uitoefening van een wilsrecht als bedoeld in de artikelen 19 of 21 van Boek 4 van het Burgerlijk Wetboek, bij het overlijden van de langstlevende ouder of stiefouder, bedoeld in die artikelen, geacht krachtens erfrecht van die ouder of stiefouder te zijn verkregen. Op het moment dat de ouder of stiefouder afziet van het vruchtgebruik, bedoeld in de artikelen 19 of 21 van Boek 4 van het Burgerlijk Wetboek, dan wel daarvan afstand doet, is het bepaalde in de eerste volzin niet of niet langer van toepassing en wordt de in de eerste volzin bedoelde rente geacht krachtens schenking van de langstlevende ouder of stiefouder te zijn verkregen.