Стаття 1
чиннаЗагальні положення
У цьому Державному законі (Rijkswet) та положеннях, що ґрунтуються на ньому, під термінами розуміються:
Наш Міністр: Наш Міністр юстиції та безпеки у своїй якості міністра Королівства;
повнолітня особа: особа, яка досягла вісімнадцятирічного віку або до цього моменту вступила в шлюб (huwelijk);
мати: жінка, з якою дитина, інакше ніж через усиновлення, перебуває у сімейно-правових відносинах першого ступеня спорідненості по висхідній лінії;
батько: чоловік, з яким дитина, інакше ніж через усиновлення, перебуває у сімейно-правових відносинах першого ступеня спорідненості за прямою висхідною лінією;
іноземець (vreemdeling): особа, яка не має нідерландського громадянства;
особа без громадянства:
у тій мірі, в якій це стосується застосування в європейській частині Нідерландів: особа, яка може вважатися особою без громадянства на підставі статті 4 або 5 Закону про процедуру встановлення статусу особи без громадянства (Wet vaststellingsprocedure staatloosheid);
у тій мірі, в якій це стосується застосування в країнах Аруба, Кюрасао, Сінт-Мартен та в державних органах Бонайре, Сінт-Естатіус і Саба: особа, яку жодна держава, відповідно до свого законодавства, не вважає своїм громадянином;
дозвіл: згода компетентного органу на постійне перебування іноземця в європейській частині Нідерландів, на Арубі, Кюрасао, Сінт-Мартені або в публічно-правових утвореннях Бонайре, Сінт-Естатіус і Саба;
головне місце проживання: місце, де особа має своє фактичне місце проживання.
За винятком застосування пункту «а» статті 15А цього державного закону, під нижченаведеними термінами також розуміються:
чоловік (дружина): партнер у зареєстрованому в Нідерландах партнерстві, а також партнер у зареєстрованому за межами Нідерландів партнерстві, яке визнається на підставі статей 61 та 62 Книги 10 Цивільного кодексу, та
шлюб: зареєстроване партнерство (geregistreerd partnerschap) у Нідерландах, а також зареєстроване партнерство за межами Нідерландів, яке визнається на підставі статей 61 та 62 Книги 10 Цивільного кодексу.
In deze Rijkswet en de daarop berustende bepalingen wordt verstaan onder:
Onze Minister: Onze Minister van Justitie en Veiligheid in zijn hoedanigheid van minister van het Koninkrijk;
meerderjarige: hij die de leeftijd van achttien jaren heeft bereikt of voordien in het huwelijk is getreden;
moeder: de vrouw tot wie het kind, anders dan door adoptie, in de eerste graad in opgaande lijn in familierechtelijke betrekking staat;
vader: de man tot wie het kind, anders dan door adoptie, in de eerste graad in opgaande lijn in familierechtelijke betrekking staat;
vreemdeling: hij die de Nederlandse nationaliteit niet bezit;
staatloze:
voor zover het betreft toepassing in het Europese deel van Nederland: een persoon die als staatloos kan worden beschouwd op grond van artikel 4 of 5 van de Wet vaststellingsprocedure staatloosheid;
voor zover het betreft toepassing in de landen Aruba, Curaçao, Sint Maarten en in de openbare lichamen Bonaire, Sint Eustatius en Saba: een persoon die door geen enkele staat, krachtens diens wetgeving, als onderdaan wordt beschouwd;
toelating: instemming door het bevoegd gezag met het bestendig verblijf van de vreemdeling in het Europese deel van Nederland, Aruba, Curaçao, Sint Maarten of de openbare lichamen Bonaire, Sint Eustatius en Saba;
hoofdverblijf: de plaats waar een persoon zijn feitelijke woonstede heeft.
Behoudens voor de toepassing van artikel 15A, onder a, van deze rijkswet wordt mede verstaan onder:
echtgenoot: de partner in een in Nederland geregistreerd partnerschap alsmede de partner in een buiten Nederland geregistreerd partnerschap dat op grond van de artikelen 61 en 62 van Boek 10 van het Burgerlijk Wetboek wordt erkend, en
huwelijk: het in Nederland geregistreerd partnerschap alsmede het buiten Nederland geregistreerd partnerschap dat op grond van de artikelen 61 en 62 van Boek 10 van het Burgerlijk Wetboek wordt erkend.
Рішення Відділу адміністративної юрисдикції Державної ради (ABRvS) — найвищої інстанції в імміграційних справах, — у яких застосовується ця стаття. Анотації — неофіційний переклад.
Рішенням від 13 червня 2019 року Державний секретар юстиції та безпеки позбавив [апелянта] нідерландського громадянства. [Апелянт] народився [дата народження] 1996 року в Гелмонді і, за даними Державного секретаря, при народженні набув нідерландське та турецьке громадянство в силу закону. Державний секретар позбавив його нідерландського громадянства на підставі пункту «b» частини другої статті 14 Державного закону про нідерландське громадянство. Зокрема, вироком колегії суддів у кримінальних справах суду (de rechtbank) Роттердама [апелянта] було засуджено до тюремного ув’язнення строком на 30 місяців, з яких дванадцять місяців — умовно з іспитовим строком три роки, за підготовку терористичного злочину. Також суддя у кримінальних справах встановив особливі умови, включаючи нагляд служби пробації, заборону на контакти з окремими особами, зазначеними у вироку, та заборону на використання Facebook і Telegram. Вирок набрав законної сили 29 січня 2019 року. Суддя у кримінальних справах визнав доведеним, що [апелянт] вчинив кримінальні правопорушення у період з 1 січня 2017 року по 25 грудня 2017 року включно.
Рішення на rechtspraak.nlРішенням від 6 січня 2021 року Державний секретар юстиції та безпеки відхилив заяву (verzoek) [заявника] про натуралізацію. [Заявник] мала посвідку на тимчасове проживання на загальних підставах з метою проживання зі своїм партнером у період з 5 листопада 2015 року по 5 листопада 2020 року. Вона не звернулася із заявою про продовження терміну дії цієї посвідки до закінчення строку її дії. Рішенням від 24 березня 2021 року Державний секретар продовжив термін дії цієї посвідки на проживання строком на один рік із датою набрання чинності 13 січня 2021 року. Рішенням від 13 жовтня 2021 року Державний секретар змінив термін її дії на період з 13 січня 2021 року по 13 січня 2026 року. Внаслідок цього виникла так звана перерва у законному проживанні (verblijfsgat) тривалістю понад два місяці. Державний секретар відхилив заяву, оскільки на момент прийняття рішення за нею не було підтверджено факту безперервного п’ятирічного дозволу на проживання в Королівстві. За твердженням Державного секретаря, [заявник] не мала чинної посвідки на проживання в період з 5 листопада 2020 року по 13 січня 2021 року.
Рішення на rechtspraak.nlРішенням від 20 січня 2021 року Державний секретар юстиції та безпеки відхилив заяву (verzoek) [апелянтки] про надання їй нідерландського громадянства. [Апелянтка] та її чоловік (дружина) (echtgenoot) уклали шлюб (getrouwd) [дата] 2016 року. Її чоловік має нідерландське громадянство. [Апелянтка] з 21 грудня 2016 року володіє посвідкою на звичайне проживання на визначений термін з обмеженням «проживання як член сім’ї або родич», термін дії якої востаннє було продовжено до 25 жовтня 2023 року. Не є предметом спору те, що з 21 грудня 2016 року по 26 серпня 2020 року [апелянтка] була зареєстрована за адресою свого чоловіка в базовій реєстрації осіб. 2 липня 2020 року вона подала заяву про натуралізацію. Державний секретар відхилив її заяву про натуралізацію, оскільки вона не проживала спільно зі своїм чоловіком до моменту прийняття рішення за її заявою про надання нідерландського громадянства. А саме, її чоловік з 27 серпня 2020 року по 26 січня 2021 року перебував у Кенії з метою догляду за батьком [апелянтки].
Рішення на rechtspraak.nlРішенням від 9 березня 2020 року Державний секретар юстиції та безпеки відхилив заяву (verzoek) [апелянта] про надання йому нідерландського громадянства (надалі: заява). [Апелянт] має сирійське громадянство та в’їхав до Нідерландів 10 квітня 2013 року або приблизно цієї дати. Державний секретар надав йому з 8 травня 2013 року посвідку на тимчасове проживання на підставі надання притулку на персональні дані [апелянт], народжений [дата народження] 1989 року.
Рішення на rechtspraak.nlРішенням від 9 вересня 2020 року Державний секретар юстиції та безпеки відхилив заяву (verzoek) [апелянтки] про надання їй громадянства Нідерландів (далі: заява). [Апелянтка] має афганське громадянство та в’їхала до Нідерландів 22 вересня 2010 року або приблизно в цей час. Державний секретар надав їй посвідку на тимчасове проживання на підставі притулку з 22 вересня 2010 року на установчі дані [апелянтка] ([ім'я]), народжена [дата народження] 1980 року.
Рішення на rechtspraak.nl