Законодавство Нідерландів

Стаття 9

чинна

Видача Нідерландами · Умови видачі

Закон про передачу за європейським ордером · Глава II · Розділ 1 · Редакція діє з 2024-10-01

Оригінал
1.

Видача запитуваної особи може бути відмовлена за діяння, стосовно якого:

a.

стосовно нього в Нідерландах триває кримінальне переслідування;

b.

у Нідерландах було прийнято рішення відмовитися від кримінального переслідування за кримінальне правопорушення, щодо якого було видано європейський ордер на арешт, або не продовжувати кримінальне переслідування за це правопорушення;

c.

він не може бути підданий подальшому переслідуванню згідно з правом іншої держави-члена внаслідок ухвалення в цій державі-члені остаточного рішення щодо того самого факту;

d.

стосовно нього було ухвалено остаточне рішення судом третьої країни відповідно до пункту 2, підпункту «а»;

e.

він був засуджений за судовим рішенням суду третьої країни у випадках, передбачених у другому пункті, підпункті b, пунктах з 1 по 4 включно;

f.

за нідерландським правом могла бути здійснена юрисдикція, проте через сплив строку позовної давності кримінальне переслідування є неможливим, або, якщо видачу було запитано з метою виконання покарання чи заходу, призначення покарання більше не може відбутися.

2.

Видача особи, щодо якої надійшов запит, не допускається за діяння, стосовно якого:

a.

він був виправданий або звільнений від кримінального переслідування за рішенням суду Нідерландів, що набрало законної сили, або ж стосовно нього було ухвалено аналогічне остаточне рішення судом іншої держави-члена Європейського Союзу;

b.

він був засуджений за судовим рішенням, що набрало законної сили, нідерландського суду або суду іншої держави-члена Європейського Союзу, у випадках, коли:

1°.

призначене покарання або захід вже відбуто;

2°.

призначене покарання або захід більше не підлягає виконанню чи подальшому виконанню;

3°.

засудження передбачає визнання винним без призначення покарання або заходу;

4°.

призначене покарання або захід у Нідерландах відбуваються (виконуються);

c.

він був підданий кримінальному переслідуванню в Нідерландах, проте повторне кримінальне переслідування виключено на підставі статті 255 або статті 255a Кримінально-процесуального кодексу, або в Нідерландах право на кримінальне переслідування припинилося, оскільки він виконав умови, встановлені прокурором до початку судового розгляду з метою запобігання кримінальному переслідуванню, або стосовно нього було прийнято аналогічне рішення в іншій державі-члені, за яким відбулося остаточне вирішення справи по суті за тими самими фактами.

3.

Виняток із положення підпункту «а» першої частини застосовується у випадках, коли наш Міністр, після отримання висновку прокуратури та до прийняття рішення про видачу особи, надав розпорядження про припинення кримінального переслідування.

4.

Підпункт c другого абзацу не застосовується у випадках, коли кримінальне переслідування в Нідерландах було припинено або через те, що нідерландське кримінальне законодавство виявилося незастосовним на підставі однієї зі статей з 2 по 8d Кримінального кодексу, або через те, що перевагу було надано судовому розгляду за кордоном.

1.

Overlevering van de opgeëiste persoon kan worden geweigerd voor een feit ter zake waarvan:

a.

tegen hem een strafvervolging in Nederland gaande is;

b.

in Nederland is besloten om af te zien van vervolging wegens het strafbaar feit waarvoor het Europees aanhoudingsbevel is uitgevaardigd of om de vervolging voor dit feit niet voort te zetten;

c.

hij naar het recht van een andere lidstaat niet meer kan worden vervolgd, ten gevolge van een in die lidstaat ter zake van hetzelfde feit genomen onherroepelijke beslissing;

d.

te zijnen aanzien een overeenkomstig het tweede lid, onder a, onherroepelijke beslissing door een rechter van een derde land is genomen;

e.

hij bij rechterlijk gewijsde van een rechter in een derde land is veroordeeld, in gevallen als bedoeld in het tweede lid, onder b, sub 1 tot en met 4;

f.

naar Nederlands recht rechtsmacht kon worden uitgeoefend, maar wegens verjaring geen vervolging, of, zo de overlevering is gevraagd ten behoeve van de tenuitvoerlegging van een straf of maatregel, geen bestraffing meer kan plaatshebben.

2.

De overlevering van de opgeëiste persoon wordt niet toegestaan voor een feit ter zake waarvan:

a.

hij bij gewijsde van de Nederlandse rechter is vrijgesproken of ontslagen van rechtsvervolging, dan wel te zijnen aanzien een overeenkomstige onherroepelijke beslissing door een rechter van een andere lidstaat van de Europese Unie is genomen;

b.

hij bij rechterlijke gewijsde van de Nederlandse rechter dan wel van een rechter in een andere lidstaat van de Europese Unie is veroordeeld, in gevallen waarin:

1°.

de opgelegde straf of maatregel reeds is ondergaan;

2°.

de opgelegde straf of maatregel niet meer voor tenuitvoerlegging of verdere tenuitvoerlegging vatbaar is;

3°.

de veroordeling een schuldigverklaring zonder oplegging van straf of maatregel inhoudt;

4°.

de opgelegde straf of maatregel in Nederland wordt ondergaan;

c.

hij in Nederland is vervolgd, maar hernieuwde vervolging is uitgesloten op grond van artikel 255 of artikel 255a van het Wetboek van Strafvordering, dan wel in Nederland het recht tot strafvordering is vervallen omdat hij aan voorwaarden heeft voldaan die door de officier van justitie voor aanvang van de terechtzitting ter voorkoming van de strafvervolging zijn gesteld, dan wel te zijnen aanzien een overeenkomstige beslissing is genomen in een andere lidstaat waarbij sprake is van een onherroepelijke berechting voor dezelfde feiten.

3.

Onderdeel a van het eerste lid lijdt uitzondering in gevallen waarin Onze Minister na advies van het openbaar ministerie en voorafgaand aan de beslissing tot overlevering opdracht heeft gegeven de vervolging te staken.

4.

Onderdeel c van het tweede lid lijdt uitzondering in gevallen waarin de vervolging in Nederland is gestaakt, hetzij omdat de Nederlandse strafwet op grond van een van de artikelen 2 tot en met 8d van het Wetboek van Strafrecht niet van toepassing bleek te zijn, hetzij omdat aan berechting in het buitenland de voorkeur werd gegeven.