Стаття 15.51
чиннаШкода · Schadeloosstelling bij onteigening
Якщо заяву про складення акта про примусове відчуження не було подано протягом строку, зазначеного у статті 11.15, сторона, що здійснює примусове відчуження, несе відповідальність за завдані збитки, а заінтересовані особи мають право вибору вимагати виплати фіксованої компенсації або повного відшкодування збитків.
Фіксована сума відшкодування збитків становить десять відсотків від кожного з відшкодувань, встановлених або зазначених судом у судовому рішенні.
Якщо вимагається повне відшкодування збитків, до складу збитків також включаються обґрунтовано понесені витрати на правову допомогу та іншу експертну допомогу, а також законні відсотки на суму відшкодування збитків з дня, коли суд визначив розмір компенсації.
Суд, до якого подано заяву про визначення розміру відшкодування збитків, передбаченого статтею 11.14, є компетентним розглядати позов.
Als het verzoek tot het opmaken van de onteigeningsakte niet binnen de in artikel 11.15 bedoelde termijn is gedaan, is de onteigenende partij schadeplichtig en hebben de belanghebbenden de keuze een vaste schadeloosstelling of volledige schadevergoeding te vorderen.
De vaste schadeloosstelling bedraagt tien procent van de voor elk van de door de rechtbank bij beschikking vastgestelde of vermelde schadeloosstellingen.
Als volledige schadevergoeding wordt gevorderd, worden onder de schade ook begrepen de redelijkerwijs gemaakte kosten van rechtsbijstand en andere deskundige bijstand, en de wettelijke rente over het bedrag van de schadevergoeding vanaf de dag waarop de rechtbank de schadeloosstelling heeft vastgesteld.
Tot kennisneming van de vordering is de rechtbank bevoegd, waarbij het verzoek om de schadeloosstelling, bedoeld in artikel 11.14, te bepalen is ingediend.